*Зако́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. закоси́тися, шу́ся, сишся, гл. Увлечься косьбою, косить без отдыха. Оце закосився: і за обід забув. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.
Закоща́віти, вію, єш, гл. Сильно исхудать.
*Закпи́ти, плю́, пи́ш, гл., собі з кого́. Насмехаться над кем-либо. Желех.
Закрада́тися, да́юся, єшся, сов. в. закра́стися, дуся, дешся, гл. Прокрадываться, прокрасться, подкрадываться, подкрасться, закрадываться, закрасться, вкрадываться, вкрасться. Оцей ліс колись наш був, а теперка як злодій закрадайся, як вужевки треба. Каменец. у. Каня ся закрала, курчаток покрала. Чуб. V. 1124. Кругом, бачите, вода, так не закрадеться туди кішка. Стор. II. 66.
Закра́йок, йку, м. Край, окраина.
Закра́пати, паю, єш, гл. 1) Закапать, начать капать. Потанув сніг, із стріх закрапало. МВ. II. 77. 2) Закапать, накапать на что. Закрапати треба березівкою у виразку. Константиногр. у.
Закра́си́ти, ся. См. Закраша́ти, ся.
Закра́сти, ду, деш, гл. Украсть. Коли не закрадуть у похорон, то понаходиш усе. Федьк.
Закра́стися. См. Закрада́тися.
Закрасува́тися, су́юся, єшся, гл. 1) Начать красоваться. 2) О хлебах: зацвести. Жита закрасувались. Г. Барв. 147.
Закраша́ти, ша́ю, єш, сов. в. закра́сити, шу, сиш, гл. Украшать, украсить. Мак у городі всі квітки закрашає. К. Ор. (ЗОЮР. II. 262). Ой у лузі калина увесь луг закрасила. Мет. 260. Ой чого, чого усі могилки корогвами закрашено? К. Досв. 141. Скрипки й цимбали закрасили шовком. Мкр. Н. 24. Тільки його закрасили брівоньки чорненькі. Мил. 74. Хата рушниками закрашена. Г. Барв. 180. Хатки, садочками закрашені. Мир. ХРВ. 99. Одна чорнобрива, та всіх закрасила. Гринч. III. 475.
Закраша́тися, ша́юся, єшся, сов. в. закраси́тися, шу́ся, си́шся, гл. Украшаться, украситься. Чим же той світ закрашається? чи горами, чи долинами, чи великими могилами? Чуб. V. 943. Рум'янцем закрасилася живим. МВ. II. 200.
Закра́яти, ра́ю, єш, гл. Откроить.
Закректа́ти, кчу́, чеш, гл. Закряхтеть. Цибелла перше закректала, а послі кашлять почала. Котл. Ен. V. 36.
Закре́па, пи, об. Крепыш. Там діти закрепи, хоч якого коня, то вдерже, а лоб йому як у вола. Лебед. у.
Закрепи́ти, плю́, пи́ш, гл. = Закріпля́ти.
Закрепи́тися, плю́ся, пи́шся, гл. = Закріпля́тися.
*Закрива́ви́ти = Закріва́ви́ти. Сл. Нік.
Закрива́ння, ня, с. Закрывание.
Закрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. закри́ти, ри́ю, єш, гл. Закрывать, закрыть, укрывать, укрыть. І то не наш корх землі, що нам очі закриють. Ном. № 1499.
Закрива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. закри́тися, ри́шся, єшся, гл. Закрываться, закрыться, укрываться, укрыться. Стоїть дівка з молодцем, закрилася рукавцем. Чуб. V. 87.
Закри́вдити, джу, диш, гл. Обидеть.
Закриви́ти, влю́, виш, гл. Закривить, загнуть, искривить.
Закриви́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Закривиться, искривиться. 2) — на ко́го. Начать походить на кого, начать делаться кем. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 87).
Закриві́ти, ві́ю, єш, гл. Стать хромым, *охрометь. Черк. у.
Закри́льщик, ка, м. Крайний облавщик. Черк. у.
Закри́ти, ся. См. Закрива́ти, ся.
Закритни́й, а́, е́. 1) Укромный. Отам у лісі місце закритне, то вони й гайдамачили собі, та й ніхто не знав, де вони ховались. Канев. у. 2) Скрытный. Я не закритний був: як що таке, то зараз усе поросказую. Константиногр. у.
*Закриття́, тя́, с. Закрытие, прекращение. Сл. Нік.
Закрича́ти, чу́, чи́ш, гл. Закричать. Лучче замовчиш, ніж закричиш. Ном.
Закриши́ти. См. Закри́шувати.
