За́кришка, ки, ж. То, что крошат в борщ. Каменец. у. (Закришка) — бутвиння що кришать в борщ: петрушка, цибуля та кріп, то що. Св. Л. 5.
Закришталюва́тися, лю́юся, єшся и закриштали́тися, лю́ся, ли́шся, гл. Кристаллизоваться. Сироп вже закришталився. Черк. у.
Закри́шувати, шую, єш, сов. в. закриши́ти, шу́, шиш, гл. Положить в борщ и пр. зелень. Гарбуз, мамцю, варю, цибулькою закришила. Гринч. III. 387.
Закріва́ви́ти, влю, виш, гл. Окровавить. Жінка мертва лежить посеред хати, а він сидить на печі закрівавлений. Гринч. II. 128.
Закрівави́тися, влю́ся, ви́шся, гл. Окровавиться. Константиногр. у.
Закрі́па, пи, ж. Скрепа. Указ за скріпою Гурчева.
*За́кріпка, ки, ж. Скрепка, сцепка (для скрепления бумаг). Сл. Дубр.
*Закрі́плення, ня, с. Скрепление, закрепление. Сл. Нік.
Закріпля́ти, ля́ю, єш, сов. в. закріпи́ти, плю́, пи́ш, гл. Скреплять, скрепить.
Закріпля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. закріпи́тися, плю́ся, пи́шся, гл. 1) Скрепляться, скрепиться. 2) Смыкаться, сомкнуться (о губах). Закріпи́лись ре́чі. Замолкли слова. Заніміли твої губочки, заплющились твої оченьки, закріпились твої реченьки. Мет. 293.
Закріпоща́ти, ща́ю, єш, сов. в. закріпости́ти, щу́, сти́ш, гл. Закрепощать, закрепостить. І як степи запорозські тоді поділили і панам на Україні люд закріпостили. Шевч. 260.
Закріпоща́тися, ща́юся, єшся, сов. в. закріпости́тися, щу́ся, ти́шся, гл. Закрепощаться, закрепоститься. Нехай вільна козачка не закріпощається, людям на сміх, а своєму селу на сором. МВ. I. 42.
Закро́влений, а, е. Окровавленный. Була дуже закровлена — ввесь вид у неї був у крові. Новомоск. у.
Закропля́ти, ля́ю, єш, сов. в. закропи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Окроплять, окропить. Закропляйте доріженьки, щоб ся не курили. Чуб. V. 994. 2) Омочать, омочить, освежать, освежить влагою. Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити. Мл. л. сб. 237. *Нема хліба, нема й води в хаті, нічим душу закропити. Крим.
*Закру́глювати, люю, єш, сов. в. закругли́ти, глю́, лиш, гл. Округлять, округлить. Вікно зверху трохи закругляне. Левиц. Пов. 19.
Закружи́ти, жу́, жиш *и закружля́ти, ля́ю, єш, гл. Закружить, начать двигаться (летать и пр.) кругами. Ворон смерти де закружить. Федьк. I. 60.
Закру́кати, каю, єш, гл. Закаркать. Закрукають кречети сизі. Стор. II. 143.
За́крут, ту, м. Поворот, заворот. Шух. I. 179.
За́крутень, тня, м. = За́вертка 1. Вся нива закрутнями унизана. Мир. ХРВ. 25.
*Закру́тистий, а, е. Замысловатый, сложный. Сл. Яворн.
Закрути́ти, ся. См. Закру́чувати, ся.
За́крутка, ки, ж. 1) = За́вертка 1. Маркев. 93. 2) Завертка, закрутка для запирания ворот. Шух. I. 87. См. За́вертка 2. 3) Часть ручной мельницы. См. Млин ручни́й. Шух. I. 104. 4) Колок у скрипки для натягивания струн. Вх. Лем. 415.
Закруто́си, сів, м., мн. Лабиринты, запутанные улицы, переулки. Виходив усі закрутоси у місті. Каменец. у.
Закру́чуваний, а, е. 1) Закрученный. Не тільки парубоцький чорний закручуваний ус моторний чарує молодих дівчат. Греб. 320. 2) О дереве: с извилистыми слоями, непригодное для раскалывания вдоль, — кругом так млинком і колеться. Вас. 146.
Закру́чування, ня, с. Закручивание.
Закру́чувати, чую, єш, сов. в. закрути́ти, кручу́, тиш, гл. 1) Закручивать, закрутить, завертеть. Козак сього не злюбив, тілько усок закрутив. Мет. 115. Закрутив носом, як тертого хріну понюхав. Ном. № 3396. Закрутив веремія. Ном. № 3928. 2) Закручивать, закрутить (о ветре). Як повіяв вітер, посіяв сніг зверху і знизу, далі як закрутило! О. 1802. IV. 87. 3) Зарабатывать, заработать прядением. А Ганна грошей не жалувала… посилала, що було закрутить веретеном. Лев. I. 57. 4)
