ухо за чим озветься. МВ. (О. 1862. III. 35).
Заохо́та, ти, ж. Поощрение. Желех.
Заохо́чування, ня, с. Поощрение, привлечение к какому-либо делу. Желех.
Заохо́чувати, чую, єш, сов. в. заохо́тити, хо́чу, тиш, гл. Возбуждать, возбудить желание, привлекать, привлечь, поощрять, поощрить. Роздмухували огонь на Україні, заохочуючи благочестивих до Унії. Левиц. (Правда, 1868, 485). Він, щоб нас удруге заохотити, давав нам на обід баранини і кашу молошну. Грин. II. 233. Ми, старії, тільки поїдемо поле зажати, молодіж заохотити. Г. Барв. 16.
Заочи́ти, чу́, чи́ш, гл. — о́чі. Уставиться глазами? Смотреть не сводя глаз? Пример см. при слове заножи́ти.
*Заочі́ння, ня, с. Сглаз. Заочіння — то як бридкі вроки, граба відмовляти. Хот. Нік.
Зао́чний, а, е. Заочный. Заочного купця пугами б'ють. Ном. № 10497.
*Заоща́дження, ня, с. Сбережение. Сл. Нік.
*Заоща́джувати, джую, єш, сов. в. заоща́дити, джу, диш, гл. Экономить, сэкономить, сделать экономным; сберегать, сберечь. Я сподівався… заощадити й побільшити те хазяйство. Борд.
*Запа́губити, блю, биш, гл. Погубить, потерять. Десять карбованців дурнісінько запагубив. Н.-Левиц.
За́пад, ду, м. 1) В выражении: за́пад-со́нця — запад. Від запад-сонця прийшла завала. Вх. Зн. 18. 2) См. Єтір. Шух. I. 226. *3) Завал, понижение, опускание некоторой площади земли. Пир. у., Конон. См. За́падень.
Запада́ти, да́ю, єш, сов. в. запа́сти, паду́, де́ш, гл. 1) Проваливаться, провалиться. Та бодай тая степовая могила запала. Мет. 98. Бода́й їх слід запа́в! Пожелание смерти. МВ. (О. 1862. III. 48). 2) Вваливаться, ввалиться. Пий до дна, щоб очі не запали. Ном. № 11550. 3) Западывать, запасть за что, напр., о щеколде, запирающей дверь. Запа́ла кля́мка. Кончилось. Вже по всьому, вже клямка запала. Ном. № 1841. 4) О солнце: заходить, зайти за что-либо. Сонечко вже запало за гору. МВ. (КС. 1902. X. 143). *5) Надвигаться, спуститься. Запа́ла ніч. Надвинулась ночь. Борд. 6) Впадать, впасть во что. Та як коханка сльозу проливає, сльоза та в могилу мою западає. Мог. 151. — в го́лову. Засесть в голове. Все сидить, рукою підпершися, все думає… наче думка яка важка запала їй в голову. О. 1862. V. 84. — в ду́шу, в о́ко, в се́рце. Произвести впечатление, понравиться. Олена знає того парубка, що їй так у душу запав. Кв. I. 17.
Запада́тися, да́юся, єшся, сов. в. запа́стися, ду́ся, де́шся, гл. 1) Проваливаться, провалиться. 2) Обваливаться, обвалиться. Новая хата нехай западеться. Чуб. V. 792. Через письменних світ западеться. Ном. № 6044.
За́падень, дня, м. Углубление. Черкасск. у.
Западе́нька, ки, ж. 1) Ум. от западня́. Мов голубок у западеньці бився. К. Дз. 87. 2) Та часть дверной щеколды, которая, падая на крюк, запирает тем дверь. Волч. у.
Запа́дина, ни, ж. Впадина. Під одною горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла хата. Левиц. КС. 4. В зерні саме посередині була западина через те, що в дно щось точило те зерно, провертіло дірку. Александр. у. Очі позападали і блищали в западинах іскрами. Г. Барв. 18.
Запа́дистий, а, е. Впавший, впалый. Широкі груди, хоч і западисті. Г. Барв. 22.
Западни́й, а́, е́. Впадистый. Западне́ о́зеро. Озеро, лежащее в глубине пла́вні и не имеющее сообщения с рекой. Браун. 4.
За́падниця, ці, ж. Ловушка для зверей: яма с вращающейся крышкой, опускающейся под ногами зверя. Шух. I. 235.
Западня́, ні, ж. 1) Глубокая долина, западина. 2) Западня, ловушка. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попавсь був я у таку западню. К. ЧР. 112. Ум. Западе́нька.
*Западо́вець, вця, м. Западный ветер. Желех.
