Дале́шній, я, є. Прибывший издалека. Чи ви далешні? Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Далиня́, ні́, ж. = Далечиня́.
Дали́ти, лю́, ли́ш, гл. Отдалять.
Дали́тися, лю́ся, ли́шся, гл. Отдаляться.
Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. от дале́ко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». Ном. № 4992. 2) Потом, после. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. МВ. I. 106. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. Мет. 63. 2) Вскоре. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір… Вже далі хліба не стане. Да́лі-да́лі. Скоро, в скором времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мої сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти, подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. Млр. л. сб. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя некоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав. Харьк. у. *6) Де-да́лі. Чем дальше.
Далі́чко, нар. Далеко. Пасіка гей далічко від хати. Федьк.
Да́ль, лі, ж. = Далечиня́. Кв. (Желех). *Далекая даль. Berneker. Sl. etym. Wört.
Дальнина́, ни́, ж. = Далиня́. Як би допомогти оку людському прозирнути за далеку дальнину. Дещо.
Да́льній, я, є. Дальний, отдаленный. Та болить серце й головонька, бо чужа, дальня сторононька. Бал. 39. Дальні печери. Левиц. Пов. 348.
*Дальні́ший, а, е. Последующий. Сл. Дубр.
Дальнозро́кий, а, е. Дальнозоркий. Гайсинск. у.
Дальноо́кий, а, е. Дальнозоркий. Козелецк. у.
Дальш, да́льше, нар. 1) Сравнительная степень от дале́ко. Вони тікають від мене, а я мов помелом їх мету та все дальш, та все дальш у пекло пру та пру. Стор. МПр. 47. 2) = Да́лі 2. 3) Прочь. Да я й цілкового не хочу; цур тобі поганий, дальш! Кв.
Да́льший, а, е. 1) Сравн. ст. от дале́кий. 2) Следующий. Мушу сьогодні і завтра, і дальшого дня ходити. Єв. Лук. XIII. 33. *Да́льша части́на. Продолжение. Оця книжка — наче дальша частина тієї, що ви мені колись були давали. Крим. *3) Отдаленній. Став і до дальших сіл заходити. Борд.
Да́мка, ки, ж. Шашка. Павл. 33. Гуля́ти в да́мки. Играть в шашки. В хлюста, в пари, в візка іграли і дамки по столу совали. Котл. Ен. Ум. Да́мочка.
*Дамко́вий, а, е. Шашечный. Сл. Яворн.
Дамни́ця, ці, ж. Шашечница. Павл. 33.
Да́мочка, ки, ж. Ум. от да́мка.
Дан, ну, м. Столб, стоян. Чуб. VII. 575.
*Да́на. В припеве: Ой, сіда ріда дана, сіла кіцька на барана. Л. Мартович. «Не-читальник».
*Да́нець, нцю, м. Танец. Як дівку на данец проситса, дак їй говоритса: прошу покорно, не виборно, — чи не зволите зо мною данцувати. Хот. Нік. Черемш. «Село виг.».
Дани́на, ни, ж. Дань, *даяние. Єв. Л. XX. 22. І нехай йому данину принесуть царі ферейські. К. Псал. 164.
Да́нка, ки, ж. То, что дано, даяние. Обіцянка, а не данка — дурному радість. Ном. № 4515.
Данна́, но́ї, в виде сущ. ж. Данная, письменный акт на владение недвижимым имуществом.
Дання́, ня́, с. 1) Отрава вообще, в частности же яйца насекомых, брошенные в водку, которую подносят тому, кого хотят отравить. Киевск. г. Як мені було йти на весілля, коли Солов'їха отроїла б мене з своїх рук, дала б дання в чарці горілки, як би могла. Левиц. Пов. 342. 2) Заговорное питье. Дання гірше трутизни. Ном. Се вже так, з дання причина. Чуб. *Те дання уроче. Л. Укр. «Ізольда».
Да́нок, нку, м. Даяние, дар, пожалованье. Ум. Да́ночок.
