Ном. № 10718. 2) То, так. Єв. Мр. XII. 19. Оттогді то Барабаш, гетьман молодий, як у кума свого Хмельницького дорогого напитку напився, дак у його і спать повалився. Мет. 386. Не ти мені скажеш, дак мати: було б убогої не брати. Мет. 48. Дівчино моя Переясловко, поцілуй же мене, моя ластовко! — Дак що ж, дак ну ж, дак поцілую, да у тую губоньку да золотую. Мет. 5. «Колядуй, баране!» — «Не вмію, пане». — «Дак лізь у вікно!» — «Дак роги, пане!» Чуб. III. 428. 3) Дак же ні. Да нет же. 4) Як нема́, дак нема́. Нет как нет. А в неділеньку рано-пораненьку козочки як нема, дак нема. Мет. 229.
Да́коди, нар. Иногда. Вх. Уг. 235.
Да́котрий, а, е. Кто-нибудь. Вх. Лем. 408.
Да́кус, нар. Немного. Вх. Лем. 408. Ум. Даку́счик. Вх. Уг. 235.
Далда́, ди́, ж. Далда́-балда́ в загадке — свинья. Ном., стр. 294, № 122.
Д'але́, сз. = Але́.
Да́лебі́, да́лебі́г, нар. Ей-ей, право. Далебі, що правда. Макс. Ой не смійся, дівчинонько, далебі не смійся! Я у тебе молодої отрути наївся. Мет. 90. Ей, шануйся, коли хоч, бо далебі колись тму-мно-здо-тло спишу на спині. Ном. № 3600. А мої (діти) вже й геть то живучі. Такого їх, такого їх, що далебі не знаю, що й діяти. Левиц. I. 139.
Да́лебо, нар. = Да́лебі́. Чуб. V. 342.
Дале́ж, сз. = Але́ж.
Дале́зний, а, е. Очень далекий.
Дале́зно, нар. Очень далеко.
Да́лека. Употребляется как существ., но без имен. пад. Не боїться ніякого далека. Забачив бог і з далека, та ще з далекого далека. *З такого далека приїхали. Херс. Нік.
Дале́кий, а, е. 1) Далекий, дальний. До любої небоги нема далекої дороги. Ном. № 8759. Чи то граки, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі. К. Досв. 242. Доріжка, доріжка та широка і далека. Мет. 241. 2) Отдаленный, далекий. *Я дале́кий то́ї ду́мки. Я далек от той мысли. Сл. Нік. Степ широкий, край далекий, милого не бачу. Мет. 64. По далекому Дунаєчку злая буря вихожає-виступає. В далекому краю в чужу землю… заховають. Шевч. 73. Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, одна, як та пташка в далекім краю. Шевч. 27—82. *3) Будущий. Крим. *На дале́кий час. На будущее время. Сл. Нік. Ум. Далече́нький. Тепер нічка темненька, доріженька далеченька. Чуб. V. 873.
Дале́кість, кости, ж. Даль. Он те місце! — промовила Тодозя, легенько кивнувши носом на сизу далекість. Левиц. I. 442. Вона все дивиться пильно-пильно в сині далекости. МВ. І.
Дале́ко, нар. 1) Далеко. На Чорнеє море… далеко поглядає. ЗОЮР. I. 28. Добре далеко чутно, а ледаче ще далі. Ном. № 4451. Далеко, як оком сягнеш. Ном. № 7745. 2) Долго. Ой високо соколові до неба літати, ой далеко козакові до осени ждати. Мет. 7. Ум. Далече́нько. Далеченько одійшла од свого села. Кв. 11. 226.
Далекогля́д, ду, м. Телескоп. Ся труба телескоп або далекогляд. Ком. I. 89. *Дивилися хто голим оком, а хто крізь далекогляд. Лепк.
*Далекозо́рий, а, е. Дальнозоркий. Сл. Нік. *Дальновидный.
*Далекося́глий, а, е = Далекосяжний. Лев.
*Далекося́жний, а, е. Далекодостигающий. — гарма́та. Дальнобойное орудие. Сл. Нік. — ро́зумом. Дальновидный. Лев.
Да́леч, чі, ж. Даль. Він любив у той час довго, довго дивитись на чорний чорніговський бір, на сизу далеч, неначе там записана була його доля. Левиц. Пов. 331.
Далече́нний, а, е. Очень далекий.
Далече́нький, а, е. Ум. от дале́кий. *Порядочно далекий.
Далече́нько, нар. Ум. от дале́ко.
Далечиня́, ні́, ж. Даль. Не яка там далечиня. Сохну, чахну в далечині, всяк день уміраю. Гол. III. 367.
Далечі́нь, ині́, ж. Большая даль. Куди землі за один день обійти таку далечінь, що має 900 милійонів верстов. Ком. I. 25.
