діться? К. ЧР. 44. Ой де ж ти їдеш, о, мій синочку? — Їду в гороньки, аж до дівоньки. Чуб. III. 290. в) Разве. Ні жувати, ні ковтати не можна, не йде в горло. Се бо був хрін. Де ж його можна їсти. Кв. г) Де ж пак! Как же! еще бы! Може вона за пана хоче? Де ж пак! вона мабуть за царя думає. Пнеться, наче справді велика цяця. Де ж пак! нові штани справив. Ном. Злякаються вони! де ж пак! І в горобину ніч приїдуть для такої панночки, як наша. Шевч. 12) Де тобі. Куда там! Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти, та де тобі! таке лихо, що не видно й світа! Шевч. 84. 13) Де хотя́. Где угодно. Устаровину такого землі було, що кожний де хотя селивсь і кілько хотів, стілько й займав. Харьк. г. 14) Де да́лі. Чем далее. Де далі, усе стихає, ні травка не колишеться, усе жде чогось великого, страшного. Кв. Пов. *15) Де зду́мавши. Куда попало, куда бы ни вздумалось. Пройшло йому те время, що бувало майнув, де здумавши, куди б не попало. Гпеб.
*Дебатува́ти, ту́ю, є́ш, гл. Дебатировать. Сл. Нік.
Дебела́стий, а, е = Дебе́лий.
Дебеле́нний, а, е. Огромный, массивный, громадный.
Де́белень, ня, м. Крепкого сложения, здоровяк.
Дебеленькува́тий, а, е. Толстенький, плотненький.
Дебе́лий, а, е. 1) Дебелый, плотный, толстый. Я вже був (тоді) дебелим парубком. (О. 1862. II. 24). Важко рушили з місця дебелі воли. О. 1862, IV. 85. На княжому дебелім тілі глибокії на ладо рани. Шевч. 647. Дебеле сукно. Черниг. г. 2) О го̀ре: тяжелый. (Бог) поможе лихо донести і поховать лихе, дебеле в хатині тихій і веселій. Шевч. Ум. Дебеле́нький, дебеле́сенький, дебельне́нький.
Дебелина́, ни́, ж. Толщина, плотность. Вона дебелини оттака буде. Черниг. у.
Дебели́ти, лю́, ли́ш, гл. Делать дебелим. Харьк.
Дебе́лість, лости, ж. Дебелость, плотность, толстота.
Дебелі́ти, лі́ю, лі́єш, гл. 1) Делаться дебелым, толстеть. *2) Быть неподвижным, застыть. Франко.
Дебе́ло, нар. Дебело, толсто, плотно.
Дебелува́стий, дебелува́тий, а, е = Дебелькува́тий.
Дебелькува́тий, а, е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Дебельне́нький, а, е. Ум. от дебе́лий.
Дебе́льшати, шаю, єш, гл. Толстеть.
Дебеля́ка, ки, об. Дебелый, плотный, толстый.
Дебрине́ць, нця́, м. Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98.
Дебри́ця, ці, ж. ? Де ся калинойка росла? Там в лісі при дебриці, при студельній водиці. Нп.
Дебрь, рі, ж. Дебрь. І дебрь-пустиня неполита, сцілющою водою вмита прокинеться. Шевч.
*Деб'я, нар. Едва. Генде лежить самий, деб'я животіє. Черемш.
*Деві́за, зи, ж. Девиз. «3 людьми і для людей» — це була девіза його життя. Франко.
*Дев'яно́сто = Дев'ятьдеся́т. Херс. Нік.
Дев'яси́л, лу, дев'ятьси́л, лу, м. Раст. Inula Helenium. Девесил.
Дев'ятде́ник, ка, м. У жителей галицк. Покутья: бранное прозвание мазуров, которые будто бы 9 дней после рождения бывают слепы. Kolb. I. 21.
Дев'ятдеся́т, тьо́х, чис. Девяносто. О. 1861. XI. 26. КС. 1885. XI. 537. Єв. Л. XV. 4.
Де́в'ятеро, чис. Девять душ, штук. Дев'ятеро скоту з кошари на вибір займала. Мет. 416. Ой не сам запорожець іде: дев'ятеро коней веде. Нп. Ум. Дев'яті́рко.
*Дев'ятиба́нний, а, е. Девятикупольный. Запорозький собор дев'ятибанний. Екатериносл.
Дев'я́тий, а, е. Девятый. Темрява сталася до години дев'ятої. Єв. Л. XXIII. 44.
Дев'ятилі́тник, ку, м. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗОЮР. I. 113.
Дев'яти́ни, ти́н, ж. мн. Поминки по умершем в 9-й день после его смерти. Мил. 171.
