Дев'ятира́нський, а, е. С девятью ранами, относящийся к 9 ранам. Встречено в нар. молитве. На горі на осиянцькій, на дев'ятиранцькім зілю там божа мати спала… приснив ми ся сон дев'ятиранцький, же Суса Христа на муки брали. МУЕ. III. 36.
Дев'яті́рко Ум. от де́в'ятеро.
Дев'я́тка, ки, ж. 1) Полотно в девять пасм. 2) Девятка в картах. КС. 1887. VI. 463. 3) Рыболовная сеть, в которой на площади в ¼ арш. помещается во все стороны девять ячей. Вас. 187. *4) Девятая неделя после Пасхи. Сл. Яворн.
Дев'ятна́дцятеро, чис. Девятнадцать душ, штук. Ум. Дев'ятнадцяті́рко.
Дев'ятна́дцятий, а, е, чис. Девятнадцатый.
Дев'ятнадцяті́рко, чис. Ум. от дев'ятна́дцятеро.
Дев'ятна́дцять, тьо́х, чис. Девятнадцать.
Дев'ятна́йцять и пр. = Дев'ятна́дцять и пр.
Дев'я́тник, ка, м. Девятый четверг после Светлого Праздника. Радомыс. у.
Дев'яторо́гий, а, е. Девятирогий. Дивноє звіря дев'ятороге. АД. I. 33.
Дев'ятосе́льник, ка, м. Раст. Carlinae. Лв. 97.
Дев'ятоси́л, лу, м. = Дев'яси́л. *Carlina acaulis. Berneker. Sl. etym. Vört.
Дев'ятоти́сина, ни, ж. = Дев'ятосе́льник. Лв. 97.
Дев'я́ту́ха, хи, ж. Гречиха, посеянная на 9-й неделе после Пасхи. Біл.-Нос.
Де́в'ять, тьо́х, чис. Девять. Дев'ять пар волів. МВ. I. 61. *Дев'ятьма́ — Девятью девять. Сл. Нік.
Дев'ятьдеся́тий, а, е. Девяностый.
Дев'ятьде́сят(ь), тьо́х, чис. Девяносто. Як би Сара вродила, що вже їй дев'ятьдесят років? К. Св. П. Перша кн. Мус. XVII. 17. І жив Енос дев'ятьдесять років і появив Каінана. Ibid. V. 9.
Дев'ятьсо́т, чис. Девятьсот. А всього віку Сихвового було дев'ятьсот і дванайцять років, і вмер він. К. Св. П. Перша кн. Мус. V. 8.
Де́готь, гтю, м. = Діготь. В смолі потопає, в дегтю виринає. Чуб. III. 31. *— по́длий. Деготь худшего качества. — до́брий. Деготь лучшего качества. Сл. Яворн.
Дегтя́рь, ря́, м. = Дігтя́рь.
Де-да́лі, нар. Чем далее. Де-далі, де-далі усе стихає, ні травка не колишеться, усе чогось жде великого, страшного. Кв. Вона (турецька цариця) не молодіє, не старіє, а де-далі зліє. Шевч.
Де-де, нар. Кое-где; то там, то сям. І блідний місяць на ту пору із хмари де-де виглядав. Шевч. 26. Утомилась завірюха, де-де позіхає. Шевч. 82.
*Де́дьо, дя, м. Отец. Сл. Нік.
Де́жма, ми, ж. Известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. (от молд. «дежма» — десятина). Браун. 46. (*Мадьярск.).
*Дезертува́ти, тую, єш, гл. Дезертировать. Сл. Нік.
*Дезинфекці́йний, а, е. Дезинфекционный. Сл. Нік.
*Дезинфікува́ти, кую, єш, гл. Дезинфецировать. Сл. Нік.
*Дезорганізо́вувати, вую, єш, сов. в. дезорганізува́ти, зу́ю, є́ш, гл. Дезорганизовывать, дезорганизовать. Сл. Нік.
Де-и́нде, нар. 1) Кое-где. Зімою були великі сніги, так де-инде закидало, що аршинів у три було. Кв. II. 38. 2) Куда-нибудь в другое место; где-нибудь. Іди, ринде, де-инде: там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть. Ном. № 10360. Іди ти, мати, де-инде пробувати, хліба-соли спокійно вживати. ЗОЮР. I. 20. Давно се діялось… і не де-инде, а у нашій таки землі. Грин. I. 287.
Де-и́нше, нар. 1) Где-нибудь в другом месте. Тепер і у Харькові не найдеш сього, і де-инше не згадаєш. Сніп. 205. *2) Куда-нибудь в другое место. Сл. Нік.
*Де-і́нде = Де-и́нде. Сл. Нік.
*Де-і́нше = Де-и́нше. Сл. Нік.
Дей, меж. = Дій. Гай, гай! ой дей же його кату! Еол, насупившись, сказав. Котл. Ен. I. 8.
