508. 5) Кучка в десять снопов. Рк. Левиц. *6) Де́сяток (людей).
Десятко́вий, а, е. Десятичный.
Деся́тник, ка, м. 1) Десятник. 2) Десятский, помощник старосты в деревнях. Стор. I. 92. А десятник до мене ні разу не заходив і не загадував об подушному. Кв. 3) Десятка треф при игре в ци́гана. КС. 1887. VI. 466. Ум. Деся́тничок.
Десятникі́вна, ни, ж. Дочь десятника.
Десятникува́ти, ку́ю, єш, гл. Быть десятником.
Деся́тницький, а, е. Принадлежащий десятнику.
Деся́тничка, ки, ж. Жена десятника.
Деся́тничок, чка, м. 1) Ум. от деся́тник. 2) Монета в 10 коп. А сіртук у бідолахи… — кожний ґудзик иначий… той як десятничок завбільшки, а другий більш гривні. Св. Л. 168. Рудан. I. 81.
Деся́ток, тку, м. 1) Десяток, десять штук. Скільки б їх у неї не було, чи десятком бог благословив, чи тілько одним-одно, для неї рівні. Кв. I. 155. 2) Десять человек, состоящих под надзором одного выборного десятника, десяток. Могущого чоловіка з десятку не викинеш. Ном. № 13467. Ум. Деся́точок.
Десятолі́та, літ, с. мн. Десятилетний возраст. Встречено у МВ. На десятолітях взяли мене в двір. МВ. (О. 1862. III. 34).
Десятолі́тній, я, є. Десятилетний. Збагатилось (козацтво) за десятолітню війну з ляхами. К. ЧР. 4.
Десятолі́ття, тя, с. Десятилетие. Желех.
Десятостру́нний, а, е. Десятиструнный. У псалтирь десятострунний та у гуслі вигравати. К. Псал. 214.
Деся́точок, чка, Ум. от деся́ток.
*Деся́цький, кого, м. = Деся́тник 2. Бо я соцький, маю чин, а десяцький ніпочім. Нп. Пир. у., Конон.
Десятча́ний, а, е. Из холста в 10 пасм. Аф. 375.
Деся́тчина, ни, ж. = Десяти́на 1. Ум. Десятчи́нка.
Де́сять, ти́ и тьо́х, чис. Десять. Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне. Ном. № 6178. Журбані ввечері оголошувались десятьма вулицями. Левиц. Пов. 174. Десятома рублями не одбудеш весілля. НВолын. у. *Що ти порадиш з такою жінкою, що в ній десятьох чортів сидить. Лепкий. *А їх сорок, сорок і чотирі, та нас десятьох не побили. Нп. Пир. у., Конон.
Де-хто, мест. Кое-кто; некоторые. Не стало й Богдана! Як віл під ярмом схилилась громада од божої кари, і плакали де-хто. Млр. л. сб. 51. От трошки згодом вернулись до Бруса де-хто і посідали край його. Кв. Так він не стерпів, позбірав де-кого та й учинив проти ляхів трівогу. Сніп.
Де́-чий, чия, чиє, мест. Кое-чей.
Деше́вий, а, е. Дешевый. Дешева рибка, погана юшка. Ном. № 10535. Деше́ва. Простая водка. Піти́ на деше́ву. Отправиться в кабак. Лакей раз пішов на дешеву та й каже: «От я буду танцювати». Рудч. Ск. I. 215. Ум. Дешеве́нький и дешеве́(і)сенький, а, е. Було й пиво кабацьке, таке дешевеньке для всякого росходу. Кв.
Дешевина́, ни, ж. = Дешевня́.
Дешеви́ти, влю́, ви́ш, гл. Дешевить кого, что.
Дешеві́нь, ні, ж. = Дешевня́. Херс. у.
Деше́вість, вости, ж. = Дешевня́.
Дешеві́ти, ві́ю, єш, гл. Дешеветь, становиться дешевым.
Дешевня́, ні́, ж. Дешевизна. Тоді була дешевня, а тепер дорожнета. Харьк.
Де́шево, нар. Дешево. Ум. Дешеве́нько.
Деше́вшати, шаю, єш, гл. Становиться дешевле. Харьк. Коні дешевшають, не поведу свого на ярмарок. Черниг. у.
Деше́вше, нар. Сравн. ст. от де́шево. Дешевле.
Деше́вший, а, е. Сравн. ст. от деше́вий. Более дешевый. Та коли б же то шукати, де хліб дешевший. Кв. II. 22.
*Дешівня́, ні, ж. Собир. Дешевка (бранно). Херс. Нік.
Дешперува́ти, ру́ю, єш, гл. Отчаяваться. Закр.
