Дерча́к, ка́, м. Насекомое из породы кузнечиков.
Дерча́ння, ня, с. Дребезжание. Харьк.
Дерча́ти, чу́, чи́ш, гл. Дребезжать, трещать. Харьк.
Дерю́га, ги, ж. = Де́рга. Пропила дерюгу на Мусійову наругу, а Мусій кучеряв та дерюгу викупляв. Ном. № 12553.
Деря́ба, би, м. Пт. Соя, Corvus glandarius. Ум. Деря́бонька.
Деря́бка, ки, м. Раст. Подмаренник, Galium aparine.
Деря́бонька, ки, ж. Ум. от деря́ба.
Де́сбіч, нар. По правую сторону. Закр.
Десбі́чний, а, е. Направо лежащий. Желех.
Де́сна́, ни́, ж. Десница, правая рука. Не дарма звав її своєю десною. Стор. МПр. 97.
Десни́й, а́, е́. Правый.
Де́спо́т, та, м. Деспот. Вони брати і христіяне, а ти собака, людоїд, деспот скажений. Шевч. 606.
Деспоти́зм, му, м. Деспотизм. Левиц. Пов. 12, 67.
Деспоти́чний, а, е. Деспотический. Натура… груба, дика й дуже деспотична. Левиц. Пов. 7.
Де́споцтво, ва, с. Деспотизм. К. Кр. 17, 31. К. ХП. 10. Біда, як дика сила деспоцтва та викличе з пекла дику силу рабства. К. ХП. 39.
Десь, нар. 1) Где-то; куда-то; откуда-то. Десь моя дитина на чужій стороні, та нема од неї вісти. Нп. Смерть з морозом танцювала, танцювала і співала, і за море десь почвалала. Чуб. III. 180. *(Доля) замісць винести мене десь високо, кинула на нужденну посаду. Борд. Ой берегом плавала лебедочка з лебедем. Десь ся взяла чорнявая воду брати, взяла тії лебедята заганяти. Чуб. V. 7. 2) Вероятно, должно быть. Десь ти мене, моя мати, в церкву не носила, що ти мені, моя мати, долі не впросила. Млр. л. сб. 313. Йому десь кислиці сняться. Ном. № 8795. Що то десь розумний! Кв. Батьку козацький! десь ти сам боїшся і нас козаків докучила. Мет. 155. 3) Десь-то. Вероятно. Ангели десь-то, не люде, засвітили так всюди. Чуб. III. 329.
Десь-и́нде, нар. Где-то в другом месте. Десь-инде живе, і не побачиш її. Сим.
Десь-не-десь, нар. 1) = Де-не-де. Чисте місце, тільки десь-не-десь поростицювані вишеньки та квітки. Сим. 202. 2) Где-то. Десь-не-десь є на чистому полі, на роздоллі криниця води. ЗОЮР. II. 53.
Де́ся, нар. Где ни, откуда ни. Деся взялася да із моря синя хвиля. Мет. 101.
Де́сятеро, чис. Десять душ, штук. К. Св. П. I. кн. М. XVIII. 32. У-де́сятеро. Десятерицею, в десять раз. У-десятеро їм відплатимо за наші біди. Сніп. 48. Може в-десятеро більш, ніж вони були винуваті. ЗОЮР. I. 285.
Деся́тий, а, е, чис. Десятый. Че́рез деся́те-п'я́те. С пропусками. Ном. № 7536.
Десяти́на, ни, ж. 1) Десятая часть. Тоді Оврам дав йому (Мельхиседекові) десятину з усього. К. Св. П. Ви даєте десятину з м'яти. Єв. Л. XI. 42. 2) Десятина, мера земли — 2400 кв. саж. Стор. I. 20. Ком. I. 1. Ум. Десяти́нка.
Десяти́нець, нця, м. Крестьянин, обрабатывающий чужую землю по договору от десятины. Херс.
Десяти́нка, ки, ж. Ум. от десяти́на.
Десяти́нний, а, е. Относящийся к десяти́нʼе. Десяти́нний мед. Десятая часть с продаваемого меда. Закр.
*Десяти́нник, ка, м. = Десяти́нець. Херс. Нік.
Десяти́нський, а, е. Принадлежащий десяти́нцю.
*Десяти́нщик, ка, м. = Десяти́нець. Киев. г.
*Десятирі́чний, а, е. Десятилетний. Сл. Нік.
Деся́тка, ки, ж. 1) Десятка в картах. КС. 1887. VI. 463. 2) Полотно в десять пасм. Чуб. VII. 408. 3) Талька пряжи для сетей в 10 пасм. Вас. 187. 4) При счете денег: а) 10 копеек. О. 1862. II. 42. б) 10 рублей (преимущ. в одной ассигнации или монете). Пійди
