Перейти до вмісту

Сторінка:Словник української мови. Том III. К-Н. 1928.pdf/155

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

МПр. 66. Срібні, золоті і кришталеві кубки. К. ЧР. 38.

Кришта́лик, ка, м. Ум. от кришта́ль.

Кришта́ль, лю, м. 1) Хрусталь. Зуби такі, як кришталь. Гринч. III. 164. Як кришталь біла. Ном. № 13149. Чиста, як кришталь, вода стояла вщерть з кам'яними краями криниці. Левиц. I. 2) Употребляется как ласкательное слово. Ой ти, Грицю, дорогий кришталю! Чуб. V. 431. Я тебе, кришталю, давно дожидаю. Гринч. III. 171. Ум. Кришта́лик.

*Кришталюва́ння, ня, с. Кристаллизация. Сл. Дубр.

Крів, кро́ви, ж. = Кров. Левч.

Кріва́вий, а, е. Кровавый. Заспівали козаченьки пісню теї ночі, теї ночі крівавої. Шевч. Працюєм до крівавого поту. Ном. 1570. Заводите кріваві чвари. К. ЧР. 299. Кріваві сльози. Гринч.

Кріва́ви́ти, влю́, ви́ш, гл. Окровавлять.

Кріва́ви́тися, влю́ся, ви́шся, гл. Окровавляться.

Кріва́ви́ця, ці, ж. 1) Добытое тяжким трудом. За чужую крівавицю купив у церкву плащаницю. Ном. № 13556. *2) Кровавый понос, дизентерия. Дизентерія (крівавиця, різачка, крівава бігунка). М. Лев. Лік. пор. 71.

*Кріва́вка, ки, ж. Окровавленная сорочка. Ой поклали пана Саву на тесову лавку, ой здіймали з пана Сави сорочку-крівавку. Нп.

Кріва́вник, ка, м. Раст. = Дереві́й. Вх. Пч. I. 8.

Кріва́вниці, ць, ж. мн. Красные бусы. Гол. Од. 70.

Кріва́во, нар. Кроваво. Кріваво за велику здобич бились К. ЦН. 167.

Крі́вля́ний, а, е = Крів'я́ни́й.

Крівця́, ці́, ж. 1) Ум. от кров. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. 2) Раст. Зверобой, Hypericum.

Крів'яни́й, а́, е́ = Кріва́вий. Річка крів'яною стала. Мнж. 6. Куди тягли Саливона, — крів'янії річки. Гринч. III. 638.

Крізь, пред. Чрез, сквозь. Хоч крізь землю йди. Ном. № 2080. Хоч крізь сон подивлюся на ту Україну. Шевч. Крізь сльози. Шевч. День крізь день. Каждый день. Як таки отак день крізь день сидіти за роботою, — це можно й захворіти. Лебед. у.

Крізьки́й, а́, е́. Прозрачный. Воздух …прозорий, крізький і проміння соняшне нагріває його дуже мало. Дещо. 85.

Крій, пред. = Край. Ой там моя хаточка крій води. Макс.

Крі́лик, ка, м. = Кропи́в'янка. Вх. Уг. 247. См. Кріль 2.

Кріли́чка, ки, ж. Название коровы. Kolb. I. 65.

Кріль, кроля́, м. 1) Кролик. Зевс моргнув як кріль усами. Котл. Котик у його хліві кролів ловить. Рудч. Ск. 2) = Кропи́в'янка. Вх. Уг. 247.

Крім, пред. Кроме. Крім церков святих. Ном. № 8373. Кохав він єще крім мене другі. Гол. I. 203.

Крім'язни́й, а́, е́ = Кремезни́й. Та його ніяк, там такий крім'язний. Липов. у.

Кріп, кро́пу, м. 1) Раст. Укроп, Anethum graveolens. Лв. 96. Ой кріп та ромен та петрушечка. Чуб. V. 11. 2) = Окрі́п. Вх. Лем. 428.

Кріпа́к, ка́ и пр. 1) См. Крепак и пр. *2) О табаке: крепкий; крепыш. Сей рік я був доброго насіння (табака) розжився, там такий вам кріпак уродив, що й ну. Пир. у., Конон.

Кріпе́нний, а, е. 1) Очень крепкий. 2) Очень здоровый, сильный. Це дід кріпенний. Екат. у. Слов. Д. Эварн.

Кріпе́нький, а, е. Довольно крепкий. Я ж хоч був собі п'яненький, а в ногах таки кріпенький. Сніп. 138.

Кріпе́нько, нар. Довольно крепко. А рака кріпенько держить. Стор. I. 15.

Крі́пець, пцю, м. = Кріп. Вх. Пч. I. 8.

Кріпи́ти и крепи́ти, плю́, пи́ш, гл. Укреплять, усиливать. Вона мене кріпила своєю радою. Г. Барв. 287. Як стали крепить морози… ти такечки більш місяця крепили. О. 1861. V. 73.

Кріпи́тися, плю́ся, пи́шся, гл. Крепиться, твердо держаться. Кріпиться, як диня на морозі. Ном. № 2444. Не давши слова — держись, а давши — кріпись. Ном. № 10675.

Крі́пка, ки, ж. Куропатка. Вх. Зн. 29.