свиньями. Подольск. г. 2) Свинобой, режущий свиней.
Кабано́вий, а, е. См. Каба́ня́чий.
Кабанува́ти, ну́ю, єш, гл. Валяться, лежать подобно кабану. Не хочеться мені уставать, — щось я утомився, — так би й кабанував цілісінький день. Афан. Чужб., Восп. о Шевч. 19.
Кабанча́, ча́ти и каба́нчик, ка, м. Ум. от каба́н.
Кабаню́га, ги, м. Ув. от каба́н. Желех. *Ти б краще, старий кабанюго,… розказав би по-людськи. Кон. II. 199.
Кабаня́тина, ни, ж. Мясо кабанье. Розговілись і стали ласувать кабанятиною. Гринч. I. 105.
*Кабаня́тник, ка, м. = Каба́нник. Харьк. Сл. Яворн.
Каба́ня́чий, а, е. Кабаний. Бийте його, кабанячу тушу. К. ЧР. 341.
Каба́рда, ди, ж. Кабарга. *Зоол. Moschus moschiferus. Гасав і я, як божевільний, по степах за кабардою. К. ЧР. 94.
Кабарди́нка, ки, ж. Шапка из меха кабарди. *У запорожців шапки з цього звірка (кабарди) звалися кабардинками. Яворн. Чоботи сап'янці, пояс шалевий і шапка кабардинка кругла. Стор. (изд. 1897). 305. У Вас. иначе: Шапка с барашковым околышем и шестиугольным верхом, отделанным перекрещивающимся позументом или цветными шерстяными снурками. Вас. 156.
Каба́сь! меж. Призыв свиней.
Каба́ськати, каю, єш, гл. Кричать: каба́сь! каба́сь! сзывая свиней.
Ка́ба́т, ба́та, м. 1) Куртка, солдатский мундир. Ой вийду я з хати та й стану гадати: коби то не зброя, не білі кабати. Федьк. I. 43. Ой маю я кабат, зброю, — буде в чім ходити. Щасный Сол. Коломыйки и шумки. 66. 2) У женщин — юбка. Гол. Од. 75, 76. 3) Ка́бата пійти́. Перекувыркиваться. Пострілений заєць кабата пійшов. Вх. Зн. 23. Ум. Каба́тик. Гол. Од. 59, 81.
Каба́тик, ка, м. Ум. от каба́т.
Кабати́на, ни, ж. То же, что и каба́т, но только один экземпляр. Подиви ж ти ся, мати, на жовнярські кабати: вся кабатина кров і калина. Федьк. 48.
Каба́тина, ни, ж. Длинное шелковое или перкалевое женское платье, зимой на вате (у галицких мещанок). Гол. Од. 24.
Кабати́ння, ня, с. соб. Солдатская одежда. Федьк. Желех.
Кабати́рка, ки, ж. Табакерка. Кв.
Каба́ття, тя, с. соб. = Кабати́ння. Федьк. Желех.
Кабатува́ти, гл. безл. Кабату́є мені́. Мне досадно, мне жаль. Кобись мені не кумочка, була би сь мі фраїрочка, лем мі тото кабатує, що мі мовиш: «Пане куме!» Гол. II. 237.
Каба́цький, а, е. Кабацкий. Була і вишнівка, і тернівка й дулівка, було й пиво кабацьке, так дешевеньке. Кв. II. 184.
Кабачки́, ків, м., мн. 1) Раст. Pepo L. var. citriformis. ЗЮЗО. I. 120. 2) Тыквенные семена, семячки. Доста́неться на кабачки́. Достанется на орехи. Ном. № 3613.
Каба́шний, а, е. Кабацкий. Гей, каже, ти, шинкарко молода, ти Насте кабашна. Мет. 378.
Каба́шник, ка, м. Сиделец в кабаке.
Каба́шниця, ці, ж. Продавщица водки или содержательница кабака. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая. ЗОЮР. I. 319.
Каба́щина, ни, ж. соб. Кабаки. Якось московщиною дивиться: замість шинків — проклята кабащина, постоялі двори на московський звичай. Стор.
Ка́белка. См. Ка́балка.
Кабза́, зи́, ж. Кошелек. Кабза грошей добра.
Кабза́н, на́, м. Ходатай. Желех.
Кабзува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Портить. Вх. Зн. 23. 2) Бранить, порицать. Вх. Зн. 23.
Кабине́т, ту, м. Кабинет. Восьма хата — мій кабинет. Левиц. I. 219.
Кабине́тний, а, е. Кабинетный. То велика помилка кабинетних людей, польських політиків. Правда, 1868, 437.
Каби́ця, ці, ж. 1) Очаг в земле (в сенях или на дворе) для приготовления пищи. Вас. 194. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто прудився
