лельно одна другой, причем пространство между ними наполнено камнями; употребляются при постройке ри́зей. Шух. I. 179.
Ка́шка, ки, ж. 1) Ум. от ка́ша. Кашка. Мовчи, язичку, кашки дам. Посл. 2) Раковая или рыбья икра. Ото, що товста шийка, то рачиха з кашкою. Уман. у. 3) Внутренности насекомых. 4) Различные растения: Spiraea Ulmaria L., Trifolium repens, Capsella Bursa Pastoris, Lycium flos cuculi (кашка червона), Galium verum (кашка жовтенька). ЗЮЗО. I. 123, 137. Желех. Вх. Пч. I. 11. 5) Бере́зова ка́шка = Бере́зова ка́ша. Хведько не вчивсь і скоштував березової кашки. Гул.-Арт.
Кашке́т, та, м. = Каске́т. Чуб. VII. 413. На голові кашкет добрий. Св. Л. 303. Ум. Кашке́тик.
*Кашке́тник, ка, м. Картузник, городской ухарь. Матір мені з хати: ти, кашкетнику рогатий. Черемш.
Кашке́товий, а, е. Фуражечный.
Кашлю́к, ка́, м. Коклюш. Желех. Харьк. г.
Ка́шляти, ляю, єш, одн. в. кашляну́ти, ну́, не́ш, гл. Кашлять, кашлянуть. Хтось за ворітьми почав кашляти. К. ЧР. Коли ведмідь кашлянув, — ждати, що зареве. МВ. III. 141.
Ка́шний, а, е. Икристый. Кашна риба. Чигир. у.
Ка́шник, ка, м. 1) Горшок для каши. Наставила кашник з водою. Кв. Ум. Ка́шничок. Мнж. Ск. 181. *2) Питающийся кашею, подросток. Сл. Яворн.
Кашова́р, ра, м. Кашевар. Є в рукописях оповідання Івана Цалібала, кашовара запорожського. Ном. Кашовар, почепивши на вила свитку, зійшов на могилу та знай маха, щоб ішли вечерять. Греб. 401.
Кашова́рість, рости, ж. Кашеварство. Да возьмемо, братця, по семеро молодців, а по восьмому, братця, за для кашоварости. Рудч. Чп. 83.
Кашова́рка, ки, ж. Кашеварка. Желех.
Кашова́рник, ка, м. = Кашова́р. Ум. Кашова́рничок. КС. 1882. XI. 231.
Кашова́рниця, ці, ж. = Кашова́рка.
Кашова́рський, а, е. Принадлежащий кашевару.
Кашта́н, на́, м. 1) Каштан. Fagus castanea. 2) Кі́нський кашта́н. Раст. Aesculus hippocastanum. ЗЮЗО. I. 110. Желех.
Каштано́вий, а, е. Каштановый.
Кашта́нчик, ка, м. Раст. Dianthus barbatus. ЗЮЗО. I. 121.
Каштеля́н, на, м. 1) Кастелян, управитель замка. 2) Сановник, заседавший в сенате в Польше. Ті вельможнії каштеляни і старости… пійшли в неволю до Криму. К. ЧР. 38. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120.
Каштеля́нство, ва, с. Достоинство кастеляна. Владики роздавали манастирські маєтности, землі, дивлячись на їх, як на свої каштелянства. Левиц.
Каштеля́нський, а, е. Кастелянский.
*Кашува́тий, а, е. Кашеобразный. Сл. Дубр.
Каюва́ння, ня, с. Деревянные рубленные замки для связи, напр., в закроме. Мнж. 181.
Каюва́ти, каю́ю, ю́єш, гл. Рубить в дереве замки для связи. Мнж. 181.
Каю́к, ка́, м. 1) Род лодки; в различных местах различной величины и устройства: на Днестре и Днестровском лимане до трех сажень длины, сделанная из досок, рыболовная лодка. Браун. 19; в Полтав. г. — килевая лодка из цельной колоды, поднимающая груза до 30 пуд. Вас. 151; в Харьк. у. — небольшая рыболовная лодка для одного человека. В думе «Про Кішку Самійла» каюки́ имеются у запорожцев: когда Самійло Кішка под'ехал к о. Тендрову на турецкой галере, — тоді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. I. 218. Ум. Каючо́к. Разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив. Котл. Ен. *2) Конец, смерть. Там йому буде й каюк. Сл. Яворн.
Каю́та, ти, ж. Задняя часть днепровской лодки — ду́ба, то-же, что и ко́рма. Мнж. 179.
Каючо́к, чка́, м. Ум. от каю́к.
Каюши́на, ни, ж. Раст. 1) Trifolium montanum L. ЗЮЗО. I. 169. 2) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. I. 169.
Ка́яний, а, е. Раскаявшийся. Бог любе грішника, але каяного. НВолын. у.
