все гусятину, єї подружечки — все качатину. Чуб. III. 403.
Кача́тися, ча́юся, єшся, гл. 1) Качаться. Качається Нечаєва голова по ринку. Нп. 2) Кататься. Качавсь колесом і виробляв такі викрутаси. К. ЧР. 3) Валяться. Попід дверима качаються купами замурзані, обстрьопані, закудлані, трохи не голі жиденята. Левиц. I. 90. 4) Бегать в разных направлениях. І внучечка качається по садку білим клубочком. МВ. 5) Колыхаться. Туман по полю качається. Мет. 243. Дніпро синій шумів і легенький туманець качавсь по над ним. МВ. III. 90.
Кача́тко, ка, с. Ум. от кача́.
Кача́тник, ка, м. Помещение для уток. Мнж. Ск. 181.
Кача́точко, ка, с. Ум. от кача́.
Ка́ча́чий, а, е. Утиный.
Каченя́, ня́ти, с. Утенок. Роспаливсь, як жаба до каченяти. Ном. № 3411. Білії гуси поспішаються на воду з гори, а чорнорябі каченята, крякаючи, у двір садком беруться. МВ. Ум. Каченя́тко, каченя́точко.
Ка́чер, ра, м. = Ка́чур.
Ка́чество, ва, с. (Заимств. из русск. яз.) Недостаток. Усі в один голос сказали, що за ним (Левком) ні одного качества. Кв.
Ка́чечка, ки, ж. Ум. от ка́чка. 1) Уточка. Ой на ставу, на ставочку качечка ночує. Гринч. III. 227. 2) Употребляется как ласкательное слово к женщинам: моя ж ти, качечко! 3) = Ко́ник 4. Чуб. VII. 410.
Ка́чильці, ців, м. мн. = Карпу́льці. МУЕ. III. 24.
Качи́ний, а, е. Утиный. Це качине яйце. Канев. у.
Ка́чка, ки, ж. 1) Утка. На бистрому на озері геть плавала качка. Мет. 2) Часть снаряда для мотания ниток. См. Звія́шки и Самото́ка. МУЕ. III. 14. Шух. I. 150. 3) Часть ткацкого станка. См. Верста́т. МУЕ. III. 16. Ум. Ка́чечка.
Качкова́л, лу, м. Род овечьего сыра.
Качконо́гий, а, е. Ходящий по-утиному, переваливаясь. Ач, яка качконога. Харьк. у.
Качну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Одн. в. от кача́тися. Покатиться. Той чоловік… як качнеться по траві. Гринч. I. 173.
Качня́, ні́, ж. соб. Утки. О. 1861. II. Ревяк. 51.
Ка́чор, ра, м. 1) = Ка́чур. 2) Мн. = Качори́сті ви́лочки. Kolb. I. 49.
Качори́стий, а, е. Качори́сті ви́лочки. Название особого рода вышиванья в Галиции. Kolb. I. 48.
Качуле́я, ле́ї, ж. Головка маку. Качулея маку. Вх. Зн. 24.
Качу́лка, ки, ж. = Качуле́я. Желех.
Качуля́ти, ля́ю, єш, гл. Ковылять. Будемо ся качуляти із гор на долини. Гол. II. 440.
Ка́чур, ра, м. 1) Селезень. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. А качечка випливає з качуром за ними, ловлять ряску, розмовляють з дітками своїми. Шевч. 660. Дикий качур все на воді і днює, й ночує. Чуб. V. 265. 2) Рабочий, перевозящий груз на тачке. Ростов-на-Дону. Ум. Качу́рик. Зморозь того качурика, нехай качка кваче. Нп. Ув. Качури́на. Заріж, сину, качурину, — нехай кача кваче. Чуб. V. 883. *3) Род танца. Сл. Яворн.
Ка́ччин, а, е. Принадлежащий утке.
Ка́ша, ші, ж. 1) Каша. Борщ без каші вдовець. Канев. у. Так і дурень ка́ші нава́рить. Это всякий сделает. Не дасть собі́ в ка́шу наплюва́ти. Не даст собой помыкать. *Ка́шу завари́ти. Затеять историю. Мирн. I. 238. *2) — круп'яна́. Крупеник. Вариться каша пшоняна і круп'яна, що деруть із ячменю або з гречки. Крим. 3) Бере́зова ка́ша. Розги. 4) Род игры в мяч. Чуб. IV. 43. КС. 1887. VI. 461. 5) Пятая фигура при игре в мяч, называемой сті́нка. КС. 1887. VI. 463. *6) Ма́ло ще ка́ші їв. Недостаточно опытен, слишком молод. Пир. у., Конон. Ум. Ка́шка, ка́шечка. Горщечок кашечки. Гринч. III. 657.
Кашево́к, вка́, м. Зоол. Hypudaeus arvalis. Шух. I. 22.
Ка́шель, шлю, м. Кашель. Старість не приходе з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Ном.
Ка́шечка, ки, ж. Ум. от ка́ша.
Ка́шиця, ці, ж. Род быка, составленного из двух, сбитых из обрубков дерева, стенок, поставленных парал-
