ка 4. Зав'язала голову новою хусткою, все чорною і краї в квіти. Св. Л. 76. *3) Квіт викида́ти. Быть в периоде цветения. Сл. Нік.
Кві́тень, тня, м. Апрель. Коли на Мартина (14 квітня) буде хороша година, то буде хороше на людей і на урожай. Ном. № 431.
Квіти́на, ни, ж. Один цветок. Ось я принесла тобі сорочечку і тую квітину з стьожок… сьогодня моє вінчання. О. 1862. VIII. 25. Ум. Квіти́ночка. А дитиночка — як квітиночка. Гринч. III. 337.
Кві́тка, ки, ж. 1) Цветок. А без долі біле личко, — як квітка на полі: пече сонце, гойда вітер, рве всякий по волі. Шевч. 70. Процвітає в саду квітка… О, траво висока! Закрий її, сховай її від людського ока. К. Досв. Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду: пливи, пливи, з рожі квітко, та й до мого роду. Нп. 2) Мн. Венок из искусственных цветов, который носит девушка, преимущественно просватанная. 3) Цветной бант, пришиваемый к шапке на свадьбе жениху и боя́рам. Беруть шапки у бояр і пришивають квітки, співають так само, як і тоді, коли пришивають квітку молодому. Чуб. IV. 567. Пійду з села, — зараз оженюся: мені, дівко, та пришиють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Мет. 15. Переносно: кві́тку приши́ти (кому́). Осмеять кого острым словцом, метким ответом и пр. Се така, що кожному квітку пришиє. Эта каждого осмеет. (Уміла) квітку хоть кому пришити, хитро насміяться. Мкр. Н. 85. Обізветься який парубок, — він зараз і пришиє квітку: дівчатам регот, парубкові сором. О. 1861. VIII. 19. 4) Букетик из калины или цветов, подносимый на крестинах повивальной бабкой гостям. КС. 1893. VII. 79. 5) Особый род вышивки на сорочке. Залюбовск. Чуб. VII. 427. 6) У квітки́. О материи: с рисунком в виде цветов. Жілетка шовкова в квітки. Св. Л. 174. Ум. Кві́тонька, кві́точка. По садочку йшла, квітойки рвала. Чуб. V. 6. Квітоньками гарненько рожа розцвіла. Сніп. У хаті в її — як у віночку, хліб випечений — як сонце, сама сидить — як квіточка. ЗОЮР. I. 145. Дівчинонька, як квіточка, з нею рай. Гліб.
*Квітко́ви́й, а, е. Цветочный. Сл. Дубр.
Квітне́ви́й, а, е. Апрельский.
Квітни́й, а, е. Цветущий. Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках. Левиц. (Правда, 1868, 520).
Квітни́к, ка́, м. Цветник. Як багато квіток в нашім саду! промовив Дашкович, заглядаючи в вікно на квітник. Левиц. Пов. 33. Зеленіли… хутірські сади, як роскішні квітники. Мир. ХРВ. 8. Ум. Квітничо́к. Ходимо ми з нею по садку, робить вона квітнички і я їй помагаю. О. 1862. X. 3. З обох боків ґанку був квітничок, де панські квітки перемішувались з зеленим зіллям. Левиц. Пов. Степи з невеличкими хуторами, що як квітнички (здавались). Мир. ХРВ. 140.
Кві́тнути, ну, неш, гл. Цвести.
Квітню́чий, а, е. Цветущий.
Кві́тонька и кві́точка, ки, ж. Ум. от кві́тка.
Кві́ття, тя, с., соб. Цветы. Угор. *Розпяття, прибране віночками пахучого зів'ялого квіття… Леп.
Квітува́ти, ту́ю, єш, гл. О хлебных злаках: цвести. Жито квітує. Ном. № 10162.
Квіту́щий, а, е. Цветущий. Весна прийшла теплая, свіжая, квітуща. МВ. I. 115.
Квітча́ний, а, е. 1) Цветочный. Тепленький вітрець зо всього степу несе йому квітчані запахи. Стор. I. 206. 2) Украшенный, *убранный цветами. Квітчаною головою схилишся до неньки. К. Досв.
Квітча́ння, ня, с. Убирание цветами. Жаль мені дівування і дитячого квітчання. Чуб. V. 44.
Квітча́стий, а, е. 1) Цветистый, усеянный цветами. Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая квітчастим злаком! Шевч. 628. Ми знайдемо, мій голубе, зелені діброви і долини квітчастії. О. 1861. II. 49. 2) О материях: разноцветный, цветной. Квітчастий пояс. Чигир. у. В'ються по вітру стрічки дівочі різноцвітні, квітчасті. МВ. I. 93.
Квітча́ти, ча́ю, єш, гл. 1) Убирать, украшать цветами. І барвінком, і ру-
