Сторінка:Слово о пълку Игоревѣ (1876).djvu/16

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

взиває Всеволода, вел. князя володимирського на Клязмі, та й инших князів, щоби вступились за обиду того часу, за землю руську, за рани Игоря, смілого Святославича. Особливо-ж гарна ёго апострофа до галицького князя Осмомисла Ярослава, що́ високо засів на своім престолі златокованім… Однако ніхто с князів не являє ся, пімстити таку наругу, — ніхто не несе помочи князям-невольникам. Не дивно отже, що поет опять згадує про крамоли та свари князів; именно звертає ся до часів давнійших, та й наводить оповість про несупокійного князя-чародія, Всеслава, котрий Русі також богато лиха заподіяв… Нараз из стін города Путивля, осадженого Половцями, загомонів голос Ярославни, жінки Игоревоі. Ярославна плаче, и хоче зозулею полетіти по Дунаєви. Вона промовляє до вітра, до Дніпра-Словутича и до сонця, — се бо тужить за ладою-мужем, и не може діждатись ёго свободи. И от, приснуло море о півночи, а мраки покрили землю. Игорю князеви Бог всказує путь из землі половецькоі на землю руську. И утік Игор щасливо з неволі. В дорозі розмовляє ся з рікою Донцем, котра стелить ёму зелену траву на срібних своіх берегах, та й одягає ёго теплими мглами під тінью зеленого дерева. Хани-ж половецькі Гза и Кончак гонять у слід Игоря… И світить ся сонце на небі, а Игор уже в руській землі. Дівчата співають на Дунаю: вьють ся іх голоси через море до Києва. Игор вертає ся щасливо в Киів та й іде до святоі Богородиці Пирогощоі.

IV. Важність Слова из сторони историчноі.

Як порівняємо историчну сторону Слова из оповіданьями літописців, то в головних зарисах дій замітимо очевидну згоду поміж сим твором поетичним а літописями. Се поясняє ся тим, що автор писав повість свою на основі фактів сёго часу, в котрому жив; тим-то й літописці, описуючи подіі другоі половини XII. віку, не могли не користуватись твором поета, сучасного тим билинам. Про-те деякі противорічья поміж обома літописями, Київською та Лаврентиєвською, дадуть ся лише тогді справити и залагодити, коли дотичне оповіданьє одноі и другоі літописі порівняємо з историчною стороною Слова. Так н. пр. в літописі Лавр. читаємо, що Игор з двома синами на