роду, я й упорядкував цю книжечку, що містить в собі, правда, не тільки чеські, словацкі та ходські народні казки, але й деякі твори инших словянських народів, які стали лектурою чеських дітей.
Для цієї книжечки я не старався спеціяльно добірати якогось однотипового матеріялу, а взяв лише більш характерні казочки, що своїм колоритом ближче підходять до звиклої нашим дітям обстанови й мають в собі аромат безхитросної народньої творчости, од якої часами чуєш самий безпосередній примитивизм (напр., словинська казочка „Про трьох зміїв“).
При перекладі я силкувався по-змозі додержувати точности оригинала й тільки в рідких випадках, в інтересах більшої зрозумілости оповідання нашим дітям, брав наш рідний образ чи зворот на заміну далекого чужого.
Всі казочки перекладено з мов: чеської, ходської та словацької; навіть відома всім нам — московська, що в чеському перекладі помітно, але ж не на шкоду собі, відріжняється від оригиналу.
Книжечку видано не у вигляді книжок для самостійного дитячого читання, бо можна сподіватися, що діти будуть тільки слухати ті казочки, які з неї читатимуть їм дорослі.
В. Старий.
