вмирало багато людей, осирочуючи дітей. В еміґраційних злиднях відійшли на той світ такі українські діячі, як Чикаленко, Маршинський, Сидоренко, поет Дараган та інші. Тяжко було їх ховати. А політичний обрій не світлішав. Еміґрація стояла на траґічному розпутті. Не мала вона ані спільної, ясної політичної думки, ані волі до спільного великого діла, на яке себе призначала.
На цьому темному фоні виростають передо мною світлі персонажі, які цілком віддавались або науковій або фаховій своїй праці. Ось професор В. Щербаківський, що з подиву гідною енергією ввесь час працює в своїй археольоґії та етноґрафії і на кожному науковому зїзді виступає з новими працями, поширюючи в Европі наші наукові здобутки. Ось професор Гармашов, що ввесь час відданий лікуванню наших студентів, розміщенню їх по санаторіях, пізніше один із найкращих ректорів останньої доби Педаґоґічного Інституту. Ось проф. Л. Т. Білецький, взірцевий батько родини, невтомний пропаґатор ідеї Драгоманова, визначний дослідник української літератури. Ось бувший голова Громадського Комітету Н. Я. Григоріїв — вічно перевантажений працею, громадською і письменницькою, велична постать, міцна упертість в переконаннях, що так і відбивалась на його гарному обличчі. Я довгі роки знала Григорієва. Він ніколи не відступав від своїх переконань, чи в ролі міністра народньої освіти, чи в ролі члена Громадського Комітету, чи на якомусь виступі в Робітничій Спілці — завжди він той самий, грубовато-щирий Григоріїв. На еміґрації довелюсь йому пережити і клевети і невдячність людей. В »Новій Україні« була дуже гарна його статя з приводу смерти Петлюри, були теж гарні його політичні статті в чеських ґазетах, багато доброго написав він для робітничого університету. Ось С. П. Шелухін, великий ентузіяст ідеї Соборної Незалежної України. Кілька літ студіював він питання про походження української нації і видав книгу в 1929 р. — звідкіля походить Русь. Багато еміґрантів вирятував він своєю доброю, щедрою рукою. А М. Шаповал! Він своєю вдачею, творчою енерґією, шляхетною великодушністю, своєю відданістю українській справі стояв головою вище від усієї української еміґрації в Чехословаччині. Він не тільки сам неймовірно багато працював,
