але спонукував інших до праці, творив великі історичні факти — усі ті вищі школи, ґімназії, виклади для робітників і багато інших культурних установ, що виникли з його ініціятиви, це плоди його праці. Він двічі їздив до Сполучених Держав Америки й до Канади і там у всіх своїх викладах із соціольоґії, в своїх гарячих промовах виясняв українцям правдиве розуміння української справи. Скільки друкованих його праць із соціольоґії і політики України вийшло за 10 літ! Треба дивуватись, як йому ставало часу на все це й де він брав сили для свого постійно піднесеного ентузіязму до науки й до праці для України! Між інш. по його думці подали ми якось меморіял Чеському Урядові про неможливе положення на Підкарпатській Руси й необхідність дати їй автономію.
Серед усіх цих постатей встає скромна фіґура проф. Біднова, людини з великим серцем, повної добра й любови до людей і щирої христіянської віри. Він постійно клопотався, щоб українська еміґрація мала свою церкву, щоб діти одержували хоч яке-будь правдиве христіянське виховання. В Подебрадах, де він викладав в Академії історію України, він зібрав коло себе дітей і викладав їм Євангелію. Страшне нещастя довелось йому пережити — його улюблений син, гарний, розумний юнак, тільки-що скінчивши вищу школу, купаючись у Велтаві, втопився. Нещасний батько лишився сиротою на чужині. Він не приймав ні від кого ані співчуття, ані втіхи й тільки його глибока щира віра дала йому сили пережити це горе. Він увесь віддався науці. Але в Празі йому було тяжко залишатись і він переїхав до Варшави, де й помер.
Були видатні постаті й серед студентів, які находили в собі сили одночасно вчитися в кількох вищих школах, чеських і українських, і чеські професори завжди дивувались їх працездатності. Серед них треба згадати — Огородника, що в постійній боротьбі з туберкульозою залишив гарні праці із української історії і, здавши дуже добре докторат в Педаґоґічному Інституті, помер від загострення туберкульозного процесу. Дуже спритний студент Іващенко, закінчивши Інститут подався на Україну, на свою батьківщину. Талановитий письменник Гомзін теж склав дуже гарно свій докторат
