«Мені аж дивно, мамо: як вони всі ці, як ти назвала, плівчато-крилі дивно виробляють своїм дітям такі гарні ріжноманітні будівлі.«
Так розмовляючи, діти й пані Галя надійшли до невеличкого струмка, геть зарослого очеретом та иншими рослинами. Над водою літали чудові бабки сині, зелені, й так і виблискували своїми прозорими крильцями. Усе товариство зупинилося й стало розглядати одну бабку, що сиділа на тоненькій гілочці. Велика голова з прозорими очима вільно сиділа на тонкій шийці. Міцні щелепи
_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_62.png)
Стрекоза або бабка. Знизу її личинка. одразу зраджували хижака. Діти ледве стримувалися, щоб не зловити її, але п. Галя саме почала оповідати за цих стрекоз або бабок. Люблять стрекози літати понад водою, щоб ловити комарів, мошок, поденок та всяких инших комах. Вони їх ловлять на льоту й літають цілий день, коли ясно, а ввечері чіпляються своїми чіпкими ніжками за листя й сплять.
«Бачите, на кінці тіла одної з стрекоз є гострий яйцеклад? Вона надрізає ним яку водяну рослину й кладе туди яйця… В осени стрекози загибають, а з їх яєчок вилуплюються личинки, що живуть у воді 1 і 2 роки. Вони, дуже ловко нижньою губою ловлять собі в воді живу здобич. Живе
