бути міцним в добродітелі, я взяв підмогу — жінку, сентября 28, 1865 року, урожденную в Филадельфіі, од італьянських родителів. Іі имя Albina Gitti. Праця іі батька: склад італьянського мрамору в Филадельфіі. Іх хата була заходом для: De Rudio, товариша Orsini, Avezzana, Faretti, Garibaldi і других патріотів. І мій певний товариш був для мене вірною Гаетаною. Під благословеннє я підійшов не попівське, а гражданське, Судді городського в Нью-Іоркській Думі.
Чимало було в Нью-Іорці против мене гоненій од московських шатанів, в моіх працях, ба вони мало кепства учинили мині: я був робітник, і знав мою працю.
Зібравши гроші, из моєі праці, я купив россійський шрифт, і вийіхав из Нью-Іорка до Сан-Франціско, основати россійську друкарню, що б Сібіряки слухали, через Тихий Океан, вільну і тиху пісню из вільноі Америки. Ще школярем, як я учився географіі, я дивився на архипелаги россійськоі Америки, як на архипелаги грецькі. І тепер бачу, що виспи Аляски виродять з часом великих моряків — як грецькі виспи. Дай тільки, Боже, Алеутам волю і науку, по натурі вони розумні і добрі, вони наші крівні.
Октября 18, 1867 року, як россійський флаг спускали вниз і республиканський піднімали на верх, княгиня Максютова, жінка остатнього россійського губернатора в Алясці, обомліла і впала на землю, — це було лицемірство. А хто обікрадав наших людей в Алясці і аукціонерів в Россіі? — чи не губернатори Аляски зо своіми чиновниками? Чи так, чи