нального погляду (1850 р. р.);
в) повстало просвітно-шкільне завдання 1860 р. р.);
г) сформолування політичних завдань (Драгоманов).
Третя доба (1880–1917) а) спроби політичної організації (1880 р. р.);
б) культурно-просвітня діяльність;
в) політичні партії на основі нових завдань (1890–1900 р. р.);
г) початки національної господарської праці (кооперація)
Другий період визначився тим, що культурна, політична і господарська праця вже йшли разом, однією течією. Цей другий період на Великій Україаі треба рахувати з 1917 року, а в Галичині і Буковині — трохи раніше.
Коли оминути історичні і льокальні прикмети національного руху і соціяльну структуру даного поневоленого народу, то у всіх народів однакові фази розвитку.
Рух робиться дуже напруженим в другому періоді. Поскільки в першому періоді головна риса його — пропаганда, ідеологія, то в другому вже приходить чинність: організація сил політичних, культурних, господарських; боротьба на полі культурному, політичному і господарському; будівництво, створення власних національних цінностей — культурних, політичних, господарських.
І коли хто хоче розуміти зміст визвольного руху і його політику, той мусить передовсім вияснити, в якій фазі рух знаходиться і оцінити його діяльні сили. Тоді видно буде, чи правильна політика чи ні, яка група діячів є консервативна (не творча), яка роалістично-творча і яка утопічно-фантастична.
Такі люде, що стоять за охорону придбаного і бояться дражнити ворога, щоб він не одіб-
