повстанні української держави, що Анґлія, Франція чи Італія. В цьому, що тверда конечність приневолила осередні держави з початком 1918. р. зробити мир на Сході, в цьому, що тодішнє політичне й господарське положення осередніх держав вимагало вважати Україну самостійною державою, й на цій основі заключити з нею окремий мир у Бересті, дійсно не винуваті ні Німеччина, ні Україна. А вже найменше симпатія, чи інтриґа. Німеччина мала армію, та не мала хліба, Україна мала хліба доволі, та не мала вже армії, у Московщиніж не було ні одного, ні другого. Це було тодішнє положення. Український революційний уряд, загрожений рівночасно Росією й Німеччиною, вибрав менше зло: мир з Німеччиною й її поміч проти Росії.
Яка-небудь, хоч би й коротенька політично-ґеоґрафічна характеристика Німеччини, не поміститься в рамцях цеї книжечки, таксамо впрочім, як аналоґічна характеристика Великобританії, чи якоїсь иншої західно-европейської держави. Зрештою дотична наукова й публіцистична література дуже багата. Тому можемо обмежитись кількома словами.
Політично-ґеоґрафічне положення Німеччини, це типове центральне або проміжне положення. В такім багатім на сусідів положенні лежить, по влучному вислову
