Ця сторінка вичитана
— 101 —
З „Москаля-Чарівника“.
Ой не відтіль вітер віє.
Ой не відтіль вітер віє, відкіль мені треба;
Виглядаю миленького з-під чужого неба.
Скажіть зірки, скажіть ясні, де він проживає?
Серце хоче вість подати, та куди — не знає.
Коли вірно мене любить, то йому приснюся:
Хоть і сонний, угадає, як за ним журюся.
Скажіть, зірки....
Нехай нашу любов згада, наше милування;
Нехай має в чужій землі добре поживання.
Скажіть, зірки, скажіть ясні, де він проживає?
Серце хоче вість подати, та куди не знає.
Дівчино моя.
Дівчино моя, тиж моя мати!
Довго ж мені, серце, без тебе скучати (bis).
Дівчино моя, Переяслівко,
Дай мені вечеряти, моя ластівко! (bis).
Яж не топила, яж не варила;
По воду пішла — відра побила (bis).
А додому прийшла — піч розвалила, —
За те мене моя мати трохи не побила (bis).
