Найкраще прозою переклав цей памятник Омелян Огоновський, а найбільшу працю про його написав Барсов.
З Українців перекладали його віршом: Шевченко, Шашкевич, Максимович, Федькович, Руданський, Панас Мирний, Навроцький, Василь Щурат і Богдан Лепкий. Перевід Щурата дуже вірний і гладкий.
Література. Фототипічний передрук першого видання Слова о полку Ігоревім в «Історії літератури Київського періоду», Владимірова. Спб., 1914, Abicht Rudolf Das Lied von der Heerschar Igorjs. Leipzig, 1895. Той самий: Das südrussische Igorjlied і т. д. Breslau, 1906. Барсов. Слово о полку Игоревѣ. І — III. Москва 1887—1890. Жданов Литература Слова о полку Игоревѣ. (Сочиненія І. Спб., 1904). Максимович. Критическій разборъ «Слова». (Собр. соч. Макс. 1880). Соболевскій. Къ Слову о полку Игоревѣ. 1916. Щурат. З «Гуцульщини» до «Слова о полку Ігореві» («Літ. начерки», Львів, 1913).
Чи не добре булоби нам, браття,
Старосвітським ладом заспівати
Про лицарський похід, про завзяття
Князя Ігоря? Час звеличати
Сумні бої! Час правді до слова.
Як Боян, ми не годчі співати.
Гей Бояне, дивнаж твоя мова!
Раз, як вовк вона мчиться степами,
То щебече, аж ходить діброва.
То зніметься і під небесами
Як орел гордо — пишно буяє…
Гей, мистець був Боян над мистцями!
Як було́ давнину спогадає
І незгоди князів, коромоли —
То на стадо лебедів пускає
