Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 1.djvu/139

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 129 —

о нем иностранной печати, (Одесса, 1874); 8) Колесса — Шевченко і Міцкевич, (Зап. Наук. тов. ім. Шевч., т. III); 9) Яковенко — Т. Г. Шевченко (СПБ., 1894); 10) Кранихфельд — Шевченко — пѣвець Украйни и Запорожья, (СПБ., 1901); 11) Бібліоґрафичний покажчик нової української літератури М. Комарова, («Рада», ч. І, Київ, 1883); 12) Энцикл. словарь Брокгауза и Ефрона, т. 39; 13) «Большая энциклопедія», тов. «Просвѣщенія», т. 20, і 14) «Былое», (1905, VI і 1907, V).

«Повне видання творів Тараса Шевченка», V. томів, Київ — Ляйпціґ, під редакцією Богд. Лепкого.



Нащо мені чорні брови.

Нащо мені чорні брови?
 Нащо карі очі?
Нащо літа молодії,
 Веселі, дівочі?
Літа мої молодії
 Марно пропадають,
Очі плачуть, чорні брови
 Од вітру линяють.
Серце вяне, нудить світом,
 Як пташка без волі.
Нащо-ж мені краса моя,
 Коли нема долі?
Тяжко мені сиротою
 На сім світі жити;
Свої люди — як чужії,
 Ні з ким говорити;
Нема кому розпитати,
 Чого плачуть очі?
Нема кому розказати,
 Чого серце хоче,
Чого серце, як голубка,
 День і ніч воркує?
Ніхто його не питає,
 Не знає, не чує;
Чужі люде не спитають,
 Та й на-що питати!

«Струни».

9