Перейти до вмісту

Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 1.djvu/236

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 226 —

ність о. Кониського. Львів, 1902. Авдикович О. — Огляд літературної діяльности О. Кониського, Перемишль, 1908.



Не призивайте всує Бога.

Не призивайте всує Бога,
Не призивайте ви Христа,
Не оскверняйте ви святого,
Животворящого хреста!
 Христос учив народ любити,
 І за народ Христос страждав;
 А ви грабуєте освіту
 І те, що Бог народу дав.
Христос носив вінець терновий,
Святую кров свою пролив,
Своєю смертію святою
Народ з неволі іскупив;
 А ви — народ рабом зробили,
 Братів за гроші продали,
 Народ у терніях водили,
 І піт, і кров його пили.
Не християни ви — іюди!
Цілуєте ви хрест святий,
А хрест народові на груди
Щодня кладете ви тяжкий.
 Ви гірш Юди! — той вдавився,
 Ви тими грішми живете,
 Що меньший брат для вас трудився,
 І брату жить не даєте!
Не призивайтеж всує Бога
Не призивайте ви Христа,
Не оскверняйте ви святого
Животворящого хреста!

Сиротина.

Не той сиротина,
Кого рід не знає,
У кого хатини
Й худоби немає;

Не той сиротина,
Хто ходить в десятці,
У кого свитина —
Вся латка на латці...