Лізуть з хати до хати,
|
Важке ярмо твоє...
Благословлю тебе! Чи ждать тобі ще треба Щоб сіячів твоїх їх власне покоління |
Гей розіллялось ти, руське горе...
Бачили мури Любляни та Рєки, Руські ридання й стогнання лунали Аж із Кормони, мов живого до гробу, |