Ти перший був привіт, з небесних десь країн,
Із усі коханих перший поцілунок,
Чуття палкого перший подих — ти,
Ти мисль, що будить гасла боєвії.
Ти молодість моя, огонь мого вітхнення,
Ти крила моїх юних літ;
Ти був мені зоря горюча в пітьмі,
Мій соняшний, весняний ранок.
Ти світлом був, що ллє красу і чари,
Ти блиск, що все довкола золотить,
Ти папороти таємничий цвіт;
Ти туга тихих, зоряних ночей,
Безмежна пропасть сумніву, розпуки,
І щастя згублене в одчаю.
