Цю сторінку схвалено
— 70 —
Вітер тії слези сушить, |
ПОБРАТИМОВІ.
Сумно, тужно соловейко
Співав по долині,
Його пісню голосную
Почула дівчина.
І дівчаті сумно стало,
Воно затужило —
Сумно собі заспівало,
Йому одповіло.
Я почув те, та й гадаю:
Щаслив ти з журбою,
Як затужиш де у гаю,
Затужать з тобою…
МИНУЛИ ЛІТА!… Минули літа, Україно мила, |