Ця сторінка вичитана
— 71 —
Могучі крила як ти опустила,
Як сили в тебе охляли!...
Минули літа!... А сироти — діти
По тобі плачуть, ридають . ..
Одежі не мають, шоб ся огріти,
Давньої долі не мають!...
Лиш брязкіт путів, лиш голос неслави
По твоїм краю кружляє —
Мордує, лютує ворог лукавий,
Твоїх діток зневажає!...
Минули літа! А перед літами
Недолі доля вітала,
Прославила твої поля війнами,
Про твою долю співала!...
Згадаю тихцем часи ті щасливі,
Словами сльози закрию...
І виллю тугу, а думи тужливі,
В росі веснян й умию ...
Хай блиснуть вони, як ясная зоря,
Хай біль серденька розважуть —
Хай мою тугу від моря до моря
По білім світі розкажуть ...
