Б. П. Вальберг — російський с.-р., в Катеринодар було надіслано 2-й запасовий армійський гарматний дивізіон (коло 3½ тис. салдатів).
Коли прибула військова сила, російська революційна демократія почула під собою ґрунт і організувала по краю велику агітацію проти Військового Правительства. Здавалося, що ось-ось громадянство засвоє думку про непотрібність і шкодливість Військового Правительства, а тоді Обласний Комітет, спіраючися на військову силу, повернеться в атаманський палац (там спочатку був розташувався Обл. Комітет, а потім там же перебувало Військове Правительство). Але ліве крило російської революційної демократії зіпсувало всю справу: большевики внесли цілковитий розклад у гарматний дивізіон, він став ні до чого нездатним, опріч уличних бешкетів, і згодом (в ніч на 1 листопаду) був обезброєний козацькими і черкеськими частинами.
Козацькі проводирі бачили всі заходи городовицьких проводирів, але були спокійні, бо знали, що агітація «крестьянско-казачьяго союза» і російських газет лише скріплює його вагу і значіння в очах козацького населення, яке до того ж позбулося вже жертвенного настрою, що був опанував ним в перші дні по народженню Військової Ради, і вже дивилося на городовиків, як на ворогів козацтва, ладу і спокою. — «Військове Правительство вибране Військовою Радою. Всі — і козаки і городовики — мусять коритися Правительству. Не розумне воно, погане — Рада скине його. Хто проти Військового Правительства, той проти козаків». Такі думки засвоїло козацьке населенння, і всі заходи городовицьких проводирів позбавити Військове Правительство авторитету були даремні і лише загострювали відносини між козаками і городовиками по станицях. Хоча треба сказати, що до осени незгода між козаками й городовиками захоплювала, головним чином, майже виключно проводирів, сварилися і сперечалися між собою вони, а маси жили собі поруч досить мирно.
Оскільки безоглядно козацтво шанувало авторитет Військового Правительства, видно хоча би з того, що Юшко був проголошений по всіх станицях зрадником лише за те, що припускав, що «правда» скорше буде в городовицьких проводирів, ніж у козацьких на чолі в монархістом Філімоновим[1].
Російська революційна демократія руйнувала старий апарат влади і утворювала новий, керуючися вказівками своїх партійних центрів і вимогами російського революційного фронту; новий апарат будувався за російським зразком і лише на де-який час, аби сяктак перебути, поки прийдуть Всеросійські Установчи Збори, котрі гадалося, вже й скажуть, як треба збудувати і новий постійний апа-
- ↑ Юшко — добрий козак, порядна людина, дуже болюче переживав свою «драму». Він гадав, що і «Лукич» (Бардіж) і група козаків свідомих українців помилялися, коли не підтримували російської революційної демократії, чим, на його думку, скріплювали становище ура-козаків. Всі свої сили він віддавав на оборону інтересів городовиків.
