собі й козаків та примусити їх коритися його розпорядженням, — поборювало.
Революція виявила болячки Кубанського життя, болячки ці вимагали негайного лікування шляхом революційної творчости, пристосованої до місцевих умов, але російська революційна демократія не вважала можливим лікувати хоч би й найбільші недуги життя без волі Установчих Зборів, а до того ж Кубанські болячки нею вважалися не болячками, що загрожували затроїти цілий організм, а незначними «ненормальностями», з ліквідацією яких можна спокійно зачекати до приходу лікаря всіх хороб — Всеросійських Установчих Зборів.
Представникам російської революційної демократії пощастило переконати городовиків, провід над якими вони взяли в свої руки, в необхідності чекати великої і богатої милости не від кого, а від Всеросійських Установчих Зборів. Городовицьке населення щиро вірило, що коли воно пошле до Установчих Зборів своїх проводирів з «Крестьянско-Казачьяго Союза», то останні здобудуть їм і землю й право розпорядження добрами Кубані поруч з козаками. В тім, що Всеросійські Установчі Збори можуть дати їм і те й друге, що вони й дадуть — сумнівів не було.
Городовики чекали Установчих Зборів, лише на їх покладали свої надії і хоч і нетерпеливилися, але великого значіння тому, що Обласний Комітет перестав бути владою, не надавали. Ось прийдуть Установчі Збори і зліквідують Військове Правительство — думали вони.
А козацькі проводирі припускали, що Всеросійські Установчі Збори примусять козаків «потісниться», щоб було де сісти й городовикам, що Установчі Збори взагалі вирішать долю і козаків і цілої Кубані.
Але замісць того, щоб, не чекаючи їх, взятися за працю утворення нового життя краю і поставити Установчі Збори перед фактом утворення такого ладу, який би не давав Зборам приводу до втручання в кубанські справи, вони обмежилися доглядом за «Войском» і тому не перешкоджали існуванню Обласного Комітета, хоч і проголосили його не існуючим. Ось, «збируться Російські Установчі Збори і скажуть що і як мусить бути». Права «Войска» проводирі збіраються боронити на цих Зборах[1]. Але потроху почали виникати й непокоїти сумніви, що Установчі Збори взагалі зможуть щось полагодити в Росії.
- ↑ Ще раніш для майбутніх депутатів від козацтва на Установчі Збори було вироблено директиви, згідно яким треба було добиватися, щоб всі видатки на виправу до військової служби було віднесено на рахунок державнаго скарбу, щоб козацтву було повернуто його витрати на мобілізацію та війну, щоб було визнано, що всі громадські землі творять добро всього Кубанського Козацького Війська, і що всі землі, котрі перебувають у приватній власності, всі землі, виділені з козацької території шляхом подаровань і нагород, всі державні, церковні, монастирські й инші земли, а також землі німецьких колоністів переходять у власність Війська.
