Я вдячний Авторові за усунення будь-яких ілюзій щодо перспективності та потенції „найупитішої компанії“ української молодої митецької „інтеліґенції“ (90). Розбещений образ „надії нації“ змальований в багатьох місцях роману і найкраще характе-ризується олігофренічною лексикою недовченої „богеми“:
натуралізм мови героя |
цитати з лексики „богеми“ | |
нагружати (начиняти) 48 — кацапізм |
понятно? (втямила?) 10, 26 — кацапізм | |
окрутимось 52 — збочена і мало зрозуміла термінологія гидких розбещенків із середовища з'алкоголізованої і згнилої „богеми“ | ||
дивись, який дзен… 66 — порожнечу національного зубожіння заповнюється чужинецькими вигадками. | ||
на хера (пощо) я сюди їхав (приїхав) 11 |
||
перестань мене підйобувати 11 — то́му, хто живе українським болем, цей суто кацапо-совєтський зворот не вирветься з уст: мат матові не рівня, тому не віриться, що герой був „першим готовим“ Українцем! (33) |
||
ах суки (засранці); падли (паскуди) — вирази захоплення 55 |
||
валяй, нарізай (вали, тни вже) 58 |
||
а кого це валить? (зачіпає) 115 |
||
