тю головного виграшу національної (!) лотереї, яка, коли вже бути послідовним, мала-би називатись по-жіночому: Jessie Potка, що не піддається перекладу в рамках цензури. Розігрується цей «grand pris» (куш, по-нашому), як і личить Поту, не у барабані, а в лототроні…
ДЕБІЛІЗАЦІЯ
Особливу огиду викликають подібного типу англомовні інтелектуальні „збагачення" (часто перекручені) в людини, котра у середній школі не прогулювала занять з іноземної мови. Скажімо, молодих „інтелектуалів" зазивають відвідати шоу (за́від, забаву, виставу), під час якої є можливість задурманитися різноманітними римейками (переробками) старих шляґерів та зануритися у світ рок-стилю (пардон, в екзистенцію) на території данс (себто, у країні танцю). Там чоловік ґарантовано забалдіє від кліпів (жодного зв'язку зі словом кліпати, швидше - утяти, витяти, викроїти; можна-би сказати кавалки, мережки), які зайняли перші місця в чарті (так зветься карта, листок, діяґрама переможців). Ви зможете вибрати улюбленого Ді-Джея (це так зветься крутило від музики), який запропонує вашій підпитій увазі свій мікс (колись говорили калейдоскоп; не розумію, чому в наш дурнуватий час не кажуть blend - це теж є „мішанка"). Щойно перерахованої лінґвістичної облуди я навчився з газети „Високий замок", з відчиту про велике патріотичне свято „День П'є…монту", ще у 1999му році. З певністю, таке саме задоволення можна було почерпнути і в 2000му році - навіть після кумедних потуг міської Ради в напрямі „чистомовности". Далі. Для підтримання сил, під час гульбищ вам пропонують гам-гам…бурґери, чіз-бургери (канапки зі сиром) і гарячі гавкаючі ковбаски (доґи). Наймолодші дітлахи смакують екзотичне Happy meal (щасні, втішні поживи) від Macdonald, не здогадуючись, що під іноземною вивіскою ховається той-же Москаль, в кращому разі - його український лакей, але зовсім не екзотичний американський way-of-life. Старші віком та розвинутіші інтелектуально міщани проводять вечори перед домашнім позиралом при розмові „з Ольгою", розмові, яка чомусь зветься talk-show. У цьому місці шановний Читач мав-би вже остаточно дійти висновку (якого добродії від засобів масової інформації „душею" осягнули ще на зорі „незалежности"), - що „материнсько-солов'їна" ніяк не надається до середовища сучасно-ринкової наркотич-
