Перша катеґорія стосується офіційно узаконеного впровадження „нової термінології" до побуту пересічного „громадянина".
Друга катеґорія стосується приватно-інтимної закоханости молодого покоління ініціятивних шахраїв у ті іноземні словечка, яким тваринний інтелект не знаходить заміни.
До першої катеґорії належать наступні приклади. Національне радіо дня 26го квітня 2000го року розповідає про волонтерів, які ще донедавна звалися простим слов'янським словом доброволець, або-ж помічник. Слово це чути звідусіль. Пошесть, та й годі. Дійшло до того, що волонтери впорядковують могили ро́сийських солдат в Україні (7е травня 2001го року, висилання „Репортер" на „Новому каналі"). Я-ж до нинішнього дня був переконаний, що волонтери складали кращу частину французького війська, котре йшло воювати Москаля у 1912му році…
Виступає в етері „національного" радіо певний єґомосць і закликає утворювати спілки юзерів (користувачів); програма „Споживач", яка мала-би захищати рідне, пропаґує „конс'юмерський інтернаціонал" (25го липня 2001го року); якась соціопсихологічна проґрама бідкається з приводу поширення серед молоді суїсідальних (suicide) нахилів (до цього часу воно звалось самогубством). Наступного дня, 27го квітня, те-ж радіо у якомусь виховному (!) висиланні розповідає, що кожного 13го тінейджера вдома кривдять - Совєти вчили мовити „підлітка", і мали велику рацію. У „Новинах Львівщини" 17го жовтня 2000го року я з жахом довідався, що безпритульних дітей готові розподілити між фостерними сім'ями. На щастя, у мене, на відміну від більшости нещасних слухачів, - вільний доступ до певних тлумачних словників, з яких я довідався, що „патріотична" Львівщина так нині називає сім'ї, у яких знаходять притулок, опіку, ласку і виховання безпритульні діти. А що, за бабці Австрії на „Львівщині" не існувало слова для означення названих батьків і адаптованих дітей (приймаків)? Існує кумедна розбіжність між такими неробами-„інтелектуалами" відносно „правильної" вимови першої літери новотвору гендерний. Кумедія полягає в етимології цього терміну: англ. джендер, фр. жандр, жанр, лат. ґенер, ґенус, гр. генос. Звід-
