спеціяльний словник на якусь дійсно українську Церкву - задля спокути. Нумо прагнути, щоб Україна одержала такі науково-технічні, правничі, бизнесові (ділові), економічно-банківські, військові, спортивні, технічно-прикладні (ужиткові), і несть їм числа, словники, з яких в жодному разі жоден користувач не зміг-би запідозрити, що існує якась спорідненість між українською та ро́сийською мовами!
Любителям „точного" перекладу можу нагадати поширене ро́сийське слово „дежурный". Дослівним перекладом французького «être de jour» є прийняте в ро́сийському війську „быть дневальным". Українське слово „черговий" своїм змістом аж ніяк не відповідає жодному з наведених термінів, але мимо цього жодному „пуристу" від перекладів не спадає на думку критикувати цей український термін, який зовсім спокійно увійшов до мови і закріпився в ній (правильно вимовляємо черговець, так само, як провідець, провадник, а не ведучий). Подібні речі можна сказати і про слово підручник (manuel), якому, ну вже зовсім, не „відповідає" ні ро́сийське учебник, ні англійське textbook. Навіщо-ж, в такому разі, наполягати на точній кальці в иньших випадках, на зразок кальки „ключові слова" (key words - в науковій літературі, в базах даних)? Можна-би, і цікавіше, і простіше, мовити: зачіпки, гачки… Щось у наших „науківців" чи фантазії бракує, чи свободи думки, чи мислення скуте…
Другою назадкуватою дурницею є поширене серед недовірливоприскіпливих „перекладачів" небажання надавати нових значень старим словам. Це тільки український невпопад „самокритичний", надто завчений розумник не згодиться назвати, скажімо, автомобільну лєбёдку - воротилом, навоєм, мотовилом, кружцем чи кружалом. На тій дурній підставі, що обидва терміни вже використовувалися в ткацькому верстаті, що вони є „надто" народніми і „застарілими". А в иньших народів такого встиду перед своїм рідним не зустрічаємо. Поляки називають возом не тільки селянську гарбу, але і залізничний вагон, і машину, і автомобіль. І не почуваються від того селюками. Як і від стоматологічного терміну „próchnica" (карієс), по-нашому - струхніння, трухлина зубів. Або від того, що менеджмент абсолютно демократично називають наукою керування, розпорядництвом (nauka o zarządzaniu), а, скажімо, палеоліт та неоліт - відповідно „епохою лупаного та точеного каменю (epoka kamienia łupanego, gładzonego).
Передвоєнні інтеліґенти в тім відношенні значно менше комплексувалися. Наприклад, фіґуру, котра тепер називається
