нові інтеліґентному інженерові не спало на думку назвати оту деталь одним з простих українських слів: голосник, звучник, звучало, о́звук, говорун, балакун, гучок, гук, дримба, зрештою. Чому? Тому, що пани інженери вміють по буквах прочитати англійське “speakerphone”. Зате не знають, що ричаг (так і написано!) взагалі-то зветься важіль, а в даному випадку, то зовсім навіть не важіль, лиш язичок (деталь № 12).
Пасивність українського назовництва подиву гідна. Чому, наприклад, телевізор не міг-би називатись „глядилком“ або „споглядалом“, дисплей — „позиралом“[18], а комп(')ю(у)тер (дослівно — „той, хто в компанії п'є“) — чим не „мізківник“, „мудрик“, чи, скажімо, „метикун“? Ще синоніми (в цьому контексті): метик, метець, метко́, мистюк, мислюк. Освічені люди часом переконують мене, що проти міжнародних термінів не попреш. Що, мовляв, навіть Французи кажуть «computeur». Брехня для невігласів! Французи кажуть «ordinateur»: послушник, розпорядник, виконавець, лаштун, упорядник, наказовець. На відміну від калькулятора чи рахівнички (обчислювача, компутера). Принагідно подамо ще декілька пропозицій:
Ро́сийські (англійські) назви: Українські назви: разрешение розрізнення
приложение прикладка
драйвер пристрій, устрій
утилита засіб, прилад
недопустимая операция неприпустима дія
исходная кодировка первинне, первісне, початкове кодування
требуемое жадане
схема вывода устрій виведення
величина прыжка скік, або: величінь стрибка
