лінізму вплинули: національно-консервативне й проґрамове переродження московського большевизму. його внутрішня слабість і крах міжнароднього комуністичного руху.
Сучасний большевизм — це сполучення гіпер-етатизму з державним капіталізмом, що базуються на режимі автократичної диктатури. Опорою цього ж режиму служить система терору, як рішального засобу самозбереження пануючої в Кремлі кліки та її рятунку від наступу внутрішніх ворожих стихій. Ось реальні наслідки «найбільшого в історії» комуно-соціялістичного експерименту! З ґрандіозних мрій і гучних «місій» — зродилася понура, варварська «совєтчина», яка й після свойого зникнення ще довгі десятиліття викликуватиме жах і огиду в споминах людства!
Ми вже згадували, що при всьому свойому теоретичному інтернаціоналізмові, большевизм був і є еманацією московського духа й психольоґічної стихії, що позначила своїми прикметами й створену большевизмом державну орґанізацію. В СССР — гасла інтернаціоналізму парадоксально сполучаються з московським імперіялістичним месіянством; ідеї найбільших «гуманістичних» утопій співіснують із режимом терору та брутальним нищенням індивідуальности; матеріялізм співживе з містикою, «поступові» соціялістичні теорії годяться з вражаючою соціяльною нерівністю, а гасла «нової людини» — з огидним у своїй заскорузлості міщанством.
