171
Перве Посланнє сьв. Ап. Павла до Коринтян 14. 15.
12. Так і ви, коди дбавте про даридуховні, то гледїть, щоб збагатіли нили на вбудованне церкві.
13. Так, хто говорить (чужою) мовою, нехай молить ся, щоб міг вияснювати.
14. Коли бо молюсь (чужою) мовою,дух мій молить ся, розуміннв ж мов без’овочне.
15. Що ж (робити)? Молити мусьдухом, молити мусь же й ровуміннвм; •співати му духом, співати му й розуміннєм.
16. Бо коли благословити меш духом, то як той, хто вайме місце невчеиого, скаже „амінь“ на твоє дякуваннє, коли він не знав, що говориш.
17. Ти бо добре дякуєш, тільки ждругий не збудовувть ся.
18. Дякую Богу моєму, що я більшусїх вас говорю мовами.
19. Тільки ж у церкві лучче менїпять слів промовити розуміннєм моїм, щоб і инших навчити, нїж десять тисяч слів (чужою)-мовою.
20. Братте, не бувайте діти ровуміннєм; нї, в лихому бувайте малолїтниками, у розумінню ж звершеними.
21. В законі писано: Чужими язиками й чужими устами говорити му людям сим, та й так не послухають мене, глаголе Господь.
22. Тимже язики на ознаку не тим,хто вірує, а невірним; пророцтво ж іне невірним, а віруючим.
23. Коли оце зійдеть ся вся церквадокупи, і всї чужими мовами заговорять, увійдуть же і невчені або невірні, то чи не скажуть, що ви дурі-вте?
24. Коли ж усї пророкують і ввійдехто невірний або невчений, то від усїх буде докорений і від усїх суджений.
25. І так тайни серця його виявляться, і так припавши лицем, поклонить ся Богові, ввіщаючи, що справді в вами Бог.
26. Що ж (треба робити), братте ?Коли сходитесь, і кожен псальму має, науку має, мову має, одкриттє має, виясненнє має, — усе на 8будованнє нехай буде.
27. Коли хто (чужою) мовою говорить, (говоріть) по двоє, а найбільш
по троє, і чергами, а один нехай вияснює.
28. Коли ж нема вияснювателя, тонехай мовчить у церкві; собі ж нехай говорить та Богові.
29. Пророки ж нехай по двоє і потроє говорять, а инші нехай міркують.
30. Коли ж другому, що сидить, одкриєть ся (що), перший нехай мовчить.
31. Можете бо всї один ва однимпророкувати, щоб усї навчались і всї утішались.
32. І духи пророцькі пророкам корять ся.
33. Не єсть бо Бог безладу, а впокою, як по всїх церквах у сьвятих.
34. Жінки ваші в церквах нехаймовчять; бо не дозволено їм говорити, а щоб корили ся, яко ж вакон глаголе.
35. Коли ж хочуть чого навчитись,нехай дома в своїх чоловіків питають; сором бо жінкам у церкві говорити.
36. Хиба од вас слово Боже вийшло?або до вас одних досягло?
37. Коли хто думає пророком бутиабо духовним, нехай розуміє, що те що пишу вам, се заповіді Господні.
38. Коли ж хто не розуміє, нехай нерозуміє.
39. Тимже, братте, бажайте пророкувати, та й говорити мовами не бороніть.
40. Усе нехай поважно та до ладуробить ся.
Звіщаю ж вам, браттє, благовісте, що я благовіствував вам, котре й ийняли ви, і в котрому встояли, . котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
3. Бо я передав вам найперш, що йприйняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
4. і що поховано Його, і що вставтретього дня по писанням,
5. і що явив ся Кифі а опісля дванадцятьом.
6. Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досі, инші ж і впокоїлись.
