Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/1013

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

175

Друге Посланнє сьв. Ап. Павла до Коринтян 2. 3. 4.


II. П0СЛАНН6 СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО КОРИНТЯН 2. 3. 4.

написав я вам з многими сьлїгми, не щоб ви смуткували, а щоб пізнали любов, котрої в мене пребагато до б. Коли ж хто засмутив, не мене засмутив, а від части (щоб не отягчив я) і всїх вас.

 6. Доволі такому сієї кари від многих.

 7. Так що напротив лучче простітьі утіште, щоб надто великий сум не пожер такого.

 8. Тим же благаю вас, обявіть любов до него.

 9. На те бо й писав я, щоб мати доказ од вас, чи у всьому ви слухняні.

 10. Кому ж ви прощаете, тому й я;бо й я, коли що кому простив, то ради вас перед лицем Христа,

 11. щоб не подужав нас сатана; бонам відомі вадуми його.

 12. Прийшовши ж у Трояду на благовісте Христове, як відчинено менї двері в Господі,

 13. не мав я впокою в дусї моїм, незнайшовши Тита, брата мого; а, попрощавшись із ними, вийшов у Македонию.

 14. Богу ж дяка, що вавсїгди даєнам побіду в Христї, і пахощі гнання свого обявляе через нас у всякому місці.

 15. Бо ми пахощі Христові Богу втих, що спасають ся, і в тих, що погибають:

 16. одним ми пахощі смерти насмерть, а другим пахощі життя на життє; та кого на се вистачить?

 17. Не такі бо ми, як многі, що крамують словом Божим, а щиро, як од Бога, перед Богом, у Христї глаголезю.

Голова 3.

Чи нам же починати знов самих себе поручати? або треба нам, як иншим, поручальних листів до вас, чи од вас поручальних (листів?).

 2. Ви наше посланнє, написане в серцях наших, котре знають і читають усї люде.

 3. (А й надто) ви явлені, що ви пораннє Христове черег служеннє наше, написане не чернилом, а Духом

175

Бога живого, не на камяних скрижалях, а на тілесних скрижалях серця.

 4. Надію ж таку маємо через Христа до Бога,

 5. бо ми не в силі самі від себе щодумати, яко із себе; а сила наша від Бога,

 6. котрий і дав нам силу бути слугами нового гавіту, не букви, а духа; буква бо вбиває, а дух животворить.

 7. Коли ж служеннє смерти, письмом вирігане на каміннях, було в славі, так що сини Іграїлеві не могли дивитись на лице Мойсейове гадля слави лиця його минущої,

 8. як же не більше служеннє духабуде в славі?

 9. Бо коли служеннє осуду—слава,то геть більше служеннє правді багатше славою?

 10. Бо й не прославилось прославлене в тій мірі, гадля переважуючої слави.

 11. Коли бо те, що минає, в славі,то багато більше в славі те, що пробував.

 12. Маючи оце таке впованнє, уживаємо велику волю,

 13. а не яко ж Мойсей, що клав покривало на лице своє, щоб сини Ізраїлеві не дивились на конець минущого.

 14. Та осьліпились думки їх: бо аждо сього дня те ж покривало в читанню старого гавіту зостаєть ся невідкрите, котре в Христї зникає.

 15. Нї, аж до сього дня, коли читаєть ся Мойсея, покривало на серцї їх лежить.

 16. Як же обернуть ся до Господа,гдіймаєть ся покривало.

 17. Господь же Дух; де ж ГосподеньДух, там воля.

 18. Ми ж усї відкритим лицем, поглядаючи як у дверкало, на славу Господню, преобрагуємось у той же обраг від слави в славу, яко ж від Господнього Духа.

Голова 4.

Тим же то, маючи се служеннє, яко же помилувані, не слабнемо,

 2. а відреклись тайного в бегчестю,не ходячи в лукавстві, анї хитруючи