Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/1067

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

229

Перве соборне Посланнє сьв. Ап. Йоана Богослова 1. 2.


І. СОБОРНЕ ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ЙОАНА БОГОСЛОВА 1. 2. 229

сьвідкуємо, і звіщаєм вам життє вічнє, що було в Отця, а явилось нам;)

 3. що ми бачили і чули, ввіщаємвам, щоб і ви мали спільність в нами; а спільність наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом.

 4. І се пишемо вам, щоб радість ваша була повна.

 5. І се обітниця, котру ми чули відНього, і ввіщаємо вам, бо Бог сьвітло, і ніякої у Нього темряви.

 6. Коли говоримо, що спільність маємо з Ним, а в темряві ходимо, то не говоримо по правді і не творимо правди;

 7. коли ж у сьвітлї ходимо, яко жВін сам у сьвітлї, то маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, Сина Його, очищає нас од усякого гріха.

 8. Коли говоримо, що гріха не маємо, то самі себе обманюємо, і нема правди в нас.

 9. Коли вивнаем гріхи наші, то Вінвірний і праведний, щоб простив нам гріхи, і очистив нас од всякої неправди.

 10. Коли кажемо, що ми не згрішили, то й слова Його нема в нас.

Голова 2.

Дїточки мої, се пишу вам, щоб не грішили; а коли хто згрішить, заступника маємо перед Отцем, Ісуса Христа праведника.

 2. А Він вблаганнє за гріхи наші;не за наші ж тільки, а також цїлого сьвіта.

 3. А по тому знаємо, що ми пізналиЙого, коли заповіді Його хоронимо.

 4. Хто говорить: Я пізнав Його, азаповідей Його не хоронить, той ложник, і в тому нема правди ;и

 5. хто ж хоронить слово Його, істино у тому любов Божа ввершена. По тому знаємо, що ми в Ньому.

 6. Хто говорить, що в Ньому пробував, повинен, яко ж Той ходив, і він так ходити.

 7. Брати, не заповідь нову пишувам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули 8 почину.

 8. Знов заповідь нову пишу вам, щоєсть правдиве і в Ньому і в вас: що темрява переходить, а сьвітло правдиве вже сьвітить.

 9. Хто говорить, що він в сьвітлї, аненавидить брата свого, той в темряві аж досі.

 10. Хто любить брата свого, в сьвітлї пробуває, і поблазнї у ньому нема;

 11. хто ж ненавидить брата свого,той в темряві, і в темряві ходить, і не знає де йде, бо темрява осліпила очі його.

 12. Пишу вам, дїточки, що оставляють ся вам гріхи задля імени Його.

 13. Пишу вам, батьки, що ви пізнали Того, котрий (єсть) від почину. Пишу вам, молодята, що ви подужали лукавого. Пишу вам, дїти, що ви пізнали Отця.

 14. Писав я вам, батьки, що ви пізнали Того, що від почину. Писав я вам, молодята, що ви сильні, і слово Боже у вас пробуває, і що подужали лукавого.

 15. Не любіте ж сьвіта, анї того, щов сьвітї. Коли хто любить сьвіт, нема любови Отцївської у ньому;

 16. все бо, що в сьвітї, — хотїннєтїла і хотїннє очей, і гордощі сьвітові, — не 8 Отця а зо сьвіта.

 17. І сьвіт перейде, і хотїннє його;хто ж чинить волю Божу, пробуває по вік.

 18. Дїти, остання година настала; іяко ж чули ви, що антихрист прийде, а тепер многі антихристи постали, то й.звідтіля знаємо, що остання година.

 19. Зміж нас вийшли, тільки не були зміж нас; бо коли б були зміж нас, то остали б з нами; тільки ж відступили вони, щоб явилось, що не всї наші.

 20. І ви помазаннє маєте від Сьвятого, і внаете все.

 21. Не писав я вам, наче б ви незнали правди, а що знаєте її, і що всяка брехня не від правди.

 22. Хто ложник, як не той, хто відрікаєть ся, що Ісус не Христос? Сей антихрист, хто відрікаєть ся Отця і Сина.

 23. Всякий, хто відрікаєть ся Сина,той і Отця не має.