171
Пята книга Мойсея 1.
8. І всяка дочка, в котрої єсть наслїддв 8 покоління синів Ізраїля, мусить бути жінкою кому небудь із роду свого батьківського, покоління; щоб кожен 8між синів Ізраїля держав батьківське наслїддв своє,
9. Та щоб не переходило наслїддєвід одного покоління до другого. Бо кожне поколінне синів Ізрайлевих мусить держатись свого наслїддя.
10. Як заповідав Господь Мойсейові,так і вчинили дочки ЗелоФхадо&і.
11. І стали жінками синам дядківсвоїх Махля, Тирза, Хогля, Милка і Ноя, дочки ЗелоФхадові.
12. Повіддавались вони 8а чоловіків з родин синів Манассеії, сина Йосифового. І так зосталось наслїддв їх при поколїнї батьківського роду їх.
13. Се заповіді і присуди, що заповідав Господь, через Мойсея синам Ізраїля на Моабових рівнинах над Йорданом, проти Єрихону.
Се слова, що промовляв Мойсей до всього Ізраїля по сїм боцї Йордані, в степу, на поділлі, проти Червоного моря, між Параном і Тофєльом і Лабаном і Газеротом і Ди-Сагабом.
2. Одинайцять день ходи від Гореба,по дорозі від Сеїр-гори до Кадес-Барнеї.
3. 1 сталося в сороковому році, в одпнайцятому місяці, на первий день місяця, що промовляв Мойсей до синів Ізраїля усе, що Господь заповідав йому про них.
4. Після того, як він побив Сигона,царя Аморійського, та Ога, царя Базанського, що жив в Астаротї і в Є* дреї.
5. По тім боцї Йордані, в Моаб землї, почав Мойсей викладати 8акон сей, говорючи:
6. Господь, Бог наш, промовив донас на Горебі так:
7. Доволі побули ви під сією горою:Обернітесь і рушайте та й ідіть до гори Аморіїв і до всіх сусідів їх на поділлї, по горах і по долинах і на полудні і на березї моря, в Канаан землю і до Либану, аж до великої ріки, до ріки ЕвФрата.
8. Дивітесь, наділив я вам сю землю; ідїть і вайміть землю, що про неї клявсь Господь батькам вашим, Авраамові, Іваакові і Яковові, що оддасть їм і насінню їх по них.
9. І того часу промовив я до вастак: Не здолїю один вести вас.
10. Господь, Бог ваш, намножив вас,і нинї ви лїчбою як зорі небесні стали.
11. Господь, Бог ваш, нехай прибавить до вас тисячу разів стілько, скілько вас тепер є, і нехай благословить вас, як говорив про вас!
12. Як би міг я один нести тягаріваші і журбу вашу і сварки ваші?
13. Возьміть собі людей мудрих, і щовнавте їх, по ваших поколіннях, щоб я поставив їх головами над вами.
14. 1 відказали ви мені кажучи: Добре так буде, як ти вчинити кажеш.
15. І в8яв я голови з поколінь ваших, людей мудрих і знаточних, і поставив їх головами над вами, тисячниками і сотниками іпятьдесятниками і десятниками, і правителями поколінь ваших.
16. 1 заповідав я суддям вашим тогочасу так: Вислуховуйте змагання між братами вашими і судіте праведно між чоловіком і братом його, і між ним і приходнем, що в його.
17. Не вважати мете на лиця судячи; як малого, так і великого вислуховуйте, нї перед ким не бійтесь, бо суд Божий. А кот^а справа за важка для вас, передавайте до мене, щоб я вислухав її.
18. І заповідав я вам того часу все,що чинити маєте.
19. І рушили ми від Гореба та йпійшли, як заповідав нам Господь, Бог наш, усім оцім великим і страшним степом, що вбачали ви, та й прийшли в Кадес-Барне.
20. І промовив я до вас: Дойшли ви
