Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/216

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

204

Пята книга Мойсея 31. 32.


204 ПЯТА КНИГА

тись і стануть ситі і тучні; та й повернуться вони до ишпих богів і стануть служити їм, і вневажати мене, і вломлять завіт всій.

 21. І як постигнуть його всякі злиднї і горя, так пісня ся сьвідкувати ме проти них; бо в устах насіння їх не забудеться вона. Знаю бо задуми їх, що вже й тепер в серці їх, перш ніж я привів їх у землю, що про неї клявся.

 22. 1 списав Мойсей сю пісню тогож дня та й навчив її синів Ізрайлевих.

 23. 1 повелїв він Йозееві Нуненковісловами: Будь сильний і одважний! Ти бо приведеш синів Івраїля в землю, що я обіцяв їм поклявшись; і буду 8 тобою.

 24. І сталось, як скіньчив Мойсейписати слова закону сього в книвї аж до самого кіньця,

 25. Тоді повелїв Мойсей Левитам,що носять скриню вавіту Господнього, говорючи:

 26. Вовьміте книгу сього вакону і положіте в боку у завітній скрині Господа, Бога вашого, і буде вона сьвідком проти тебе.

 27. Бо знаю я добре упертість твоюі твою тугу шию. Вже тепер, ва життя мого в вами, ви опирались проти Господа; що ж по смертї моїй?

 28. Зберіте до мене всіх старших поколінь ваших і громадських мужів ваших, щоб промовив слова сї в уші їм і покликав у сьвідки проти них небеса і землю:

 29. Знаю бо, по смерти моїй ви зовсім зледащіете і звернете 8 дороги, що я заповідав її вам; і постигнуть вас у дальші часи нещастя за те, що будете чинити ледаче перед очима в Господа, прогнївляючи його ділами рук ваших.

 30. І промовив Мойсей в уші всієїгромади Ізраїля слова сівї пісні, до самого кіньця:

Голова 32.

Прихилітесь небеса, я промовляти буду; слухай і ти, вемле, слова 8 уст моїх!

 2. Нехай же, як дощ, леться наукамоя, як роса промова моя, як рісні

МОЙСЕЯ 31. 32.

краплї на траву, як буйний дощ па билину.

 3. Бо імя Господа прославляти буду:Воздайте славу Богові нашому!

 4. Він скеля: дїла його ввершені; всїбо дороги його справедливі. Він Бог вірний і без омани, справедливий і правдивий!

 5. Та вони зледащіли; се кодло, щоперевернулось і спроневірилось соромними вчинками, від котрих далекі сини його.

 6. О безрозумний і безглуздий народе! Так то оддячу вш ти Господеві? Чи не він же твій батько, що сотворив тебе? Він сотворив тебе, і вготовив все для тебе.

 7. Спогадай но давні давна, подумайпро лїта від роду до роду; розпитай у батька твого, і він ввістить тобі, в людей старих твоїх, і вони розкажуть тобі!

 8. Як Всевишній надїляв наслїддвнародам, як роздїлював синів людських, тодї визначив гряницї по лїчбі синів Івраїля.

 9. Бо пай Господа нарід його; Яковудїл наслїддя його.

 10. Він знайшов його в пустинї, в степу безлюдному і дикому; він охоронив його, пильнував його, і беріг його як зїницї ока свого.

 11. Як орел вививав гніздо своє, інад орлятами ширяв, крила свої простирав, бере, і несе їх на широких крилах своїх;

 12. Так виводив його Господь сам,і не бувало в ним чужого бога.

 13. Водив його по горах землї і кормив його плодами поля; і дав йому ссати мед по скелях і цідити олїю по креминистих горах;

 14. Кормив його маслом коровенимГмолоком овечим, і туком годованих овець і баранів Базанських і козлів, і ядерним зерном пшениці; ти пив добірне вино, кров виноградню.

 15. І потовстів праведник та й ставбуяти; ти став товстий, грубий, жирний! І покинув він Бога, що сотворив його, і став гордувати скельою спасення свого.

 16. Дразнили його чужими богамиа гидотами приводили його до гнїву.

 17. Вони приносили жертву бісам а