236
Книга Суддїв 3. 4.
ма лезвами (вістрями) на лікоть завдовжки, і підперезав його собі під одежою на правому боцї.
17. От і приніс він Еглонові, царевіМоабійському, данину. Егдон же та був собі вельми пузатий чоловік.
18. Віддавши данину, відослав Аодлюдей, що несли данину,
19. Сам же вернувсь до виструганихідолів у Галгалї і звелів сказати Еглонові: Є в мене таємне слово до тебе, царю. Той повелїв: Тихо! і вийшла геть усї, що стояли кругом.
20. Як увійшов до нього Аод, він седїв один у прохолодній хатї своїй, і каже Аод: Маю Боже слово до тебе, царю! Той піднявсь із свого сїдалшца.
21. Тодї вхопив Аод лівою рукоюмеча 8 правого боку свого, та й уткнув йому в тїло,
22. Так що за лезвами вгрязло й держально, і жир обняв вістрє, бо не витяг він меча назад ів його тіла, і він досяг задньої части.
23. Вийшов тодї Аод, зачинив дверіверхньої хати за собою і засунув засовом.
24. Як вийшов він, прийшли дворяне і, бачивши, що двері верхньої хати засунено, подумали: Певно він у своїй прохолодній хатї робить потріб свою.
25. Так ждали довго. Як же він невідчиняв усе ще дверій у верхній хатї, взяли ключа та й відомкнули, і от пан їх лежав на землї мертвий.
26. Покіль же вони гаялись, Аод утік,пройшов мимо виструганих ідолїв і уйшов у Сеірат.
27. Вернувшися ж додому, ударив наЕфраїм- горах у трубу, і спустились сини Ізраїля з ним із гір, а він поперед них.
28. І повелїв їм: Сюди до мене! боподав Господь наші вороги Моабії нам на поталу. Пустились тодї вони за ним, і пооблягали Йорданьскі броди до Моабу і не пускали нікого перейти.
29. І побили вони тоді Моабіїв додесяти тисяч душ вельми сильних і здорових людей, так що нїхто не втїк.
30. Тоді мусїли Моабії нагнутисьпід руку Ізраїлеві. І було мирно в землі вісїмдесять год. Аод же судив їх до смерти.
31. Після нього виступив Самгар;сей побив шістьсот Филистимів плуговим лемішем, і він також спасав Ізраїля.
Сини Ізраїля робили знов те, що було не до вподоби Господеві. Аод уже був умер.
2. Тодї подав Господь їх на поталуЯвинові, цареві Канаанїйському, що цярював в Азорі. Гетьманив же в нього Сизара; сей жив уГаросетїпоганьському.
3. Заквилили тодї І8райлитяне доГоспода, бо в Явина було девятьсот залізних колесниць, і він пригнітав синів Ізраїля страшенно двайцять год.
4. А під той час була суддею в Івраїлїв Дебора пророчиця, Лапидотиха.
5. Жила ж вона під Дебора-пальмоюміж Рамою й Бетелем на Ефраїм-горах, і приходили сини Ізрайлеві до неї на суд.
6. І послала вона по Барака Абиноаменка зКадесаНеФталимового, й промовила до його: Господь, Бог І8райлїв, повеліває тобі: Лаштуйсь у дорогу, виступай на Табор-гору і во8ьми з собою десять тисяч чоловіка із НеФталиміїв та з Зебулонїїв;
7. Я ж приведу до тебе Сизару, гетьмана Явинового вкупі з його колесницями й його військом до потока Кисон, і подам його тобі на поталу.
8. Барак відказав: Коли пійдеш ізомною, то й я пійду; коли ж ізо мною не пійдеш, не пійду.
9. Она відказала: Пійду 8 тобою певно; тільки слава в сїй дорозї припаде не тобі, нї! жінці в руки подасть Господь Сизару. І зібралась Дебора та й пійшла 8 Бараком до Кадеса.
10. Скликав тоді Барак Зебулонїїві НаФталїїв у Кадес; десять тисяч чоловіка йшло за ним слідом, і Дебора йшла за ним.
11. Хебер же Кенеянин відділивсьбув від Кенеянів, потомків Гобаба, родича Мойсейового, і напяв був свого намета у дуброві під Заанимом, що під Кадесом.
12. Як же звіщено Сизарі, що Барак Абиноаменко виступив на Таборгору,