Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/279

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

267

Перва книга Самуїлова 7. 8.


ПЕРВА КНИГА САМУЇЛОВА 7. 8.

Не переставай благати за нас Господа, Бога нашого, щоб визволив нас із потали Филистійської!

 9. І взяв Самуїл ссуче ягнятко, та йприніс його Господеві на всепаленнє, і взивав Самуїл до Господа про Ізраїля, й вислухав його Господь.

 10. Саме ж тоді, як Самуїл приносивусепаленнє, наближались Филистії воювати Ізраїля. Господь же вагремів того дня страшенним громом над Филистіями і навів на них страх, і підлягли вони Ізраїлеві.

 11. І вирушили Іврайлитяне з Массифи, і вганяли за Филистіями і побивали їх мало не до Бетхору.

 12. Самуїл же взяв величезного каменя та й поставив його між Массифою і Сеном, і назвав його Авен-Езер*, та й промовив: Ось поки Господь дав нам підмогу!

 13. Так упокорені стали Филистії,і не вламувались вони вже в займища Ізрайлеві; і тяготїла рука Господня на Филистіях поки було віку Самуїлового.

 14. Ті ж городи, що поодіймали Филистії в Ізраїля, вернулись до Ізраїля, від Аккарону та й до Гету; бо й те займище, що тягло до їх, вирвав Ізраїль із рук у Филистіїв. І настав мир між Ізраїлем і Аморіями.

 15. Самуїл же суддював ув Ізраїлі’поки й віку його було,

 16. І ходив він що року навкруги,одвідуючи Бетель і Галгал і Массифу, і судив Ізраїлеві суд на всїх сих місцях.

 17. Тоді вертавсь у Раму, бо тамжив, і там судив він Ізраїля, і спорудив там Господеві жертівника.

Голова 8.

Як зробився Самуїл старим, понастановляв сини свої суддями над Ізраїлем.

 2. Перворідень його ввався Иоил, другий же син Абія. Сї суддювали в Берсабії.

 3. Та сини його не ходили путьмийого: шукали вони користі своєї, давали підкуплювати себе й судили криво. * Камінь підмога»

 4. І посходились докупи всї громадські мужі в Ізраїлі, і прийшли до Самуїла в Раму,

 5. Та й промовили до його: Ти вжестаренький, сини же не ходять путьми твоїми, то ж постав царя над нами, щоб нами правив, як се діється в инших народів.

 6. Самуїл же не вподобав сього, яквони промовляли: Дай нам царя, щоб нам правив. І молився Самуїл Господеві ;

 7. Господь же повелїв Самуїлові:Слухай вимагання людського в усьому, чого бажають; бо не тебе вони відопхнули, нї! мене вікинулп, щоб я не царював над ними;

 8. Так само, як поводились вони 8того часу, як вивів я їх із Египту, та й досї, покидали мене, і служили богам иншим, так поводяться вони й проти тебе.

 9. Оце ж слухай їх голосу; та тількиостережи їх і поясни їм права того царя, що буде над ними царювати.

 10. 1 переказав Самуїл все, що глаголав Господь, людові, що допевнявсь од його царя,

 11. Та й говорив: Ось які будутьправа в того царя, що царювати ме над вами: сини ваші забирати ме він і приставляти до возів та до коней своїх, і будуть вони бігати поперед колесницями його;

 12. І щоб отаманували над півсотнями та тисячами, й орали поля його, та жали хлїб його, та щоб вирабляли йому воєнну зброю і знаряддя до возів його;

 13. Дочки ж ваші забирати ме, щобйому робили мастило, та варили та пекли;

 14. З вашого поля, виноградинка йоливного саду що лучше брати ме та своїм урядникам роздавати ме.

 15. З вашого посїву й винограду вимагати ме десятину та й роздавати ме своїм різанцям та слугам своїм;

 16. Ваші раби й рабинї як і лучпшхмолодців ваших, та осли ваші брати ме і на свою роботу буде обертати;

 17. З дрібного скота вашого буде десятину вимагати, а самі ви будете його крепакамп.

 18. Як же ви колись нарекати мете