Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/280

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

268

Перва книга Самуїлова 8. 9.


ПЕРВА КНИГА САМУЇЛОВА 8. 9.

на вашого царя, що вибрали собі, тодї Господь не буде слухати вас.

 19. Нарід же не схотів Самуїловоїради послухати, і каже: Нї бо таки, нехай буде царь над нам,

 20. Щоб ми були рівня инпшм народам, і нехай царь наш судить нас, і гетьманує над нами, і воює в наших війнах.

 21. 1 вислухав Самуїл усе, що людпромовляв, та й поніс перед Господа.

 22. Господь же повелїв Самуїлові:Послухай вимагання їх і постав над ними царя. І відказав Самуїл мужам Ізрайлевим: Ідїт по домівках своїх.

Голова 9.

Був один чоловік із роду Беняминового, на ймя Кис, син Авиїла Зероренка, Бехоратенка, Афієнка, сина Емині, чоловік великої сили.

 2. І був у його син, на ймя Саул,статнии і вродливий. Не було між Ізрайлитянами вродливійшого над його. Головою висший був він над кожного в народі.

 3. 1 зайшли були кудись пустопашослицї Киса, батька Саулового. І звелів Кис свойму синові Саулові: Возьми одного кметя з собою та йди пошукати ослиць.

 4. І перейшли вони гори ЕФраїмовіі перейшли займище Салиса, та й не знайшли; і пройшли вони вемлею Салимовою, та не було й там; тодї пройшли займищем Беняминовим, та не знайшли й там.

 5. Як же дойшли до ваймшца Зуф,каже Саул свойму слузї, що був із ним: Ходімо додому, ато панотець мій, замість ослиць, журити меться про нас.

 6. А той каже йому: Оттут у сьомугороді живе Божий чоловік, чоловік славетний; все, що він скаже, так і сповнюесь. Ходїм туди; може він справить нас на дорогу, якою б нам ійти.

 7. Відказав же Саул свойму слузї:Добре, та як прийдемо туди, що принесемо тому чоловікові? бо хлїб увесь вийшов у торбах наших, а гостинця в нас немає, щоб тому Божому чоловікові принести. Що в нас є?

 8. І відказав слуга Саулові ще разта й каже: У мене є четвертина срібного секеля; оддаймо Божому чоловікові, а він вкаже нам дорогу нашу.

 9. Колись казано так в Ізраїлі, якйшли питати в Бога: Ходімо до ворожбита: Бо тих, що тепер ввуться пророками, звано в давнину віщунами.

 10. І каже Саул свойму слузї: Твояправда; ходімо. От і пійшли в місто, де був Божий чоловік.

 11. Ійдучи в місто стежкою в гору,зустріли вони дівчат, що йшли по воду, і спитали їх: Чи тут є віщун?

 12. Ті відказали їм та й говорять:А ось він поперед тебе; тільки квапся, бо він саме прийшов у город, тому що люд справляє сьогодні сьвято жертівне на вижинї.

 13. Як прийдете в город, ще як раззастанете його, перш ніж пійде на висоту обідати; бо люде не їсти муть покіль він не прийде, тим що він благословляє жертівну трапезу, і тільки тодї їдять зазвані. Оце ж ідіте, бо саме тепер його застанете.

 14. І пійшли вони в город. Як жеприйшли саме в середину міста, аж іде звідтіля зустріч їм Самуїл, щоб взийти на узгіррє.

 15. Господь же днем перед приходомСаула зробив ось який обяв Самуїлові:

 16. Завтра о сїй добі надішлю я тобічоловіка з Беняминової землі, і ти помажеш його в князі над моїм народом Ізраїлем. Визволить він мій народ із потали Филистійської: бо я зглянувсь на тісноту люду мого, і дойшло до мене кликаннє його.

 17. Як же побачив Самуїл Саула, давйому звістку Господь: Се той чоловік, що глаголав я про його. Він панувати ме над моїм людом.

 18. І наближився Саул до Самуїлав воротах та й питає: Скажи менї, де живе віщун?

 19. І відказав Самуїл Саулові: Се явіщун; ійди поперед мене на узгіррє. Сьогодні ви трапезувати мете зо мною; завтра ж уранці відправлю тебе, і про все, що в тебе на серцї, скажу тобі.

 20. А про ослицї, що вже третиндень як десь ділись, ти не журися, ноті бо знайшлись. І кому ж буде все