268
Перва книга Самуїлова 8. 9.
на вашого царя, що вибрали собі, тодї Господь не буде слухати вас.
19. Нарід же не схотів Самуїловоїради послухати, і каже: Нї бо таки, нехай буде царь над нам,
20. Щоб ми були рівня инпшм народам, і нехай царь наш судить нас, і гетьманує над нами, і воює в наших війнах.
21. 1 вислухав Самуїл усе, що людпромовляв, та й поніс перед Господа.
22. Господь же повелїв Самуїлові:Послухай вимагання їх і постав над ними царя. І відказав Самуїл мужам Ізрайлевим: Ідїт по домівках своїх.
Був один чоловік із роду Беняминового, на ймя Кис, син Авиїла Зероренка, Бехоратенка, Афієнка, сина Емині, чоловік великої сили.
2. І був у його син, на ймя Саул,статнии і вродливий. Не було між Ізрайлитянами вродливійшого над його. Головою висший був він над кожного в народі.
3. 1 зайшли були кудись пустопашослицї Киса, батька Саулового. І звелів Кис свойму синові Саулові: Возьми одного кметя з собою та йди пошукати ослиць.
4. І перейшли вони гори ЕФраїмовіі перейшли займище Салиса, та й не знайшли; і пройшли вони вемлею Салимовою, та не було й там; тодї пройшли займищем Беняминовим, та не знайшли й там.
5. Як же дойшли до ваймшца Зуф,каже Саул свойму слузї, що був із ним: Ходімо додому, ато панотець мій, замість ослиць, журити меться про нас.
6. А той каже йому: Оттут у сьомугороді живе Божий чоловік, чоловік славетний; все, що він скаже, так і сповнюесь. Ходїм туди; може він справить нас на дорогу, якою б нам ійти.
7. Відказав же Саул свойму слузї:Добре, та як прийдемо туди, що принесемо тому чоловікові? бо хлїб увесь вийшов у торбах наших, а гостинця в нас немає, щоб тому Божому чоловікові принести. Що в нас є?
8. І відказав слуга Саулові ще разта й каже: У мене є четвертина срібного секеля; оддаймо Божому чоловікові, а він вкаже нам дорогу нашу.
9. Колись казано так в Ізраїлі, якйшли питати в Бога: Ходімо до ворожбита: Бо тих, що тепер ввуться пророками, звано в давнину віщунами.
10. І каже Саул свойму слузї: Твояправда; ходімо. От і пійшли в місто, де був Божий чоловік.
11. Ійдучи в місто стежкою в гору,зустріли вони дівчат, що йшли по воду, і спитали їх: Чи тут є віщун?
12. Ті відказали їм та й говорять:А ось він поперед тебе; тільки квапся, бо він саме прийшов у город, тому що люд справляє сьогодні сьвято жертівне на вижинї.
13. Як прийдете в город, ще як раззастанете його, перш ніж пійде на висоту обідати; бо люде не їсти муть покіль він не прийде, тим що він благословляє жертівну трапезу, і тільки тодї їдять зазвані. Оце ж ідіте, бо саме тепер його застанете.
14. І пійшли вони в город. Як жеприйшли саме в середину міста, аж іде звідтіля зустріч їм Самуїл, щоб взийти на узгіррє.
15. Господь же днем перед приходомСаула зробив ось який обяв Самуїлові:
16. Завтра о сїй добі надішлю я тобічоловіка з Беняминової землі, і ти помажеш його в князі над моїм народом Ізраїлем. Визволить він мій народ із потали Филистійської: бо я зглянувсь на тісноту люду мого, і дойшло до мене кликаннє його.
17. Як же побачив Самуїл Саула, давйому звістку Господь: Се той чоловік, що глаголав я про його. Він панувати ме над моїм людом.
18. І наближився Саул до Самуїлав воротах та й питає: Скажи менї, де живе віщун?
19. І відказав Самуїл Саулові: Се явіщун; ійди поперед мене на узгіррє. Сьогодні ви трапезувати мете зо мною; завтра ж уранці відправлю тебе, і про все, що в тебе на серцї, скажу тобі.
20. А про ослицї, що вже третиндень як десь ділись, ти не журися, ноті бо знайшлись. І кому ж буде все
