Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/282

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

270

Перва книга Самуїлова 10. 11.


ПЕРВА КНИГА САМУЇЛОВА 10. 11.


 18. І промовив синам Ізрайлевим:Тако глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: Я вивів Івраїля з Египту, і визволив вас ів потали в Египтїїв і в усїх царств, що вас тіснили.

 19. Ви ж тепер покинули вашогоБога, що був помочником вашим у всіх ваших нуждах і тіснотах, та й сказали: Царя постав над нами! Оце ж ставайте перед Господом по поколіннях і по родинах ваших.

 20. І звелів Самуїл приступати всімпоколінням Ізрайлевим, і впав жереб на поколінне Беняминове.

 21. Тоді звелів поколінню Беняминовому приступати по родинам, і вказав жереб родину Матріївську. Тоді ввелїв родинї Матріївській приступати чоловік за чоловіком, і вказав жереб Саула Кисенка. Тільки ж його шукали, та й не знайшли.

 22. І поспитали ще раз Господа: Чивін же прийде? І відказав Господь: Він сховавсь дома.

 23. І побігли туди й привели його.І як увійшов між люде, перевисшував кожного цілою головою.

 24. 1 промовив Самуїл до всього люду: Ви бачите, кого вибрав Господь; не має він нікого до пари. І кликнув увесь нарід: Нехай жие царь!

 25. І виложив Самуїл перед народомправа царські, списав їх у книзі та й положив перед Господом. І відпустив Самуїл^увесь люд, кожного в домівку його.

 26. Пійшов і Саул додому в Гиву іпровожали його хоробрійші, що порушив Господь серця їм;

 27. Деякі негідники мовляли: Чи сьому то спасати нас? і нехтували ним, і не принесли йому ніякого гостинця. Але він наче б не замічав того.

Голова 11.

Як уплило з місяць, наступив Аммонїй Наас та й облїг Явис зг Галаадї. І послали всі городяне Явиські сказати Наасові: Учини вмову з нами, дак піддамось тобі.

 2. Аммонїй же Наас відказав їм: Явчиню з вами вмову, але таку, щоб виколов я кожному з вас праве око і тим зробив сьміховшце з усього Ізраїля.

 3. І відказали йому громадські мужіЯвиські: Дай нам сім день реченця, а ми пошлемо посли по всьому займищу Ізрайлевому, і коли ніхто не озветься помогти нам, так піддамось тобі.

 4. Як же прийшли посли в Гиву Саулову і переказали слова отті в слух народа, заплакав увесь люд у голос.

 5. Саул же йшов саме з поля позадволів додому, і питає: Що сталось людові, чого він плаче? І з’ясували йому слова городян Явиських.

 6. Як же почув сї слова, найшов наСаула дух Божий, і запалав він страшним гнівом.

 7. І вхопив Саул оба воли, порозрубував на шматки, та й порозсилав черев посли по всьому займищу Ізрайлевому навкруги в покликом: Хто не вирушить із Саулом та з Самуїлом, того волам зробить він те саме. І обняв людей страх Господень, і вирушили вони, як один чоловік.

 8. І як він переглядав їх у Бевецї,було синів Іврайлевих триста тисячей, а трийцять тисячей мужів Юдиних.

 9. 1 сказав тоді послам, що прийшли:Сповістіте городян ЯвисаГалаадського: Завтра буде вам підмога, як обогріє сонце. І прийшли посли, і сповістили про се городян Явиських, і вони зраділи.

 10. І сказали городяне Явиські Насові: Завтра ми вийдемо до вас, тодї чинити мете з нами, що вам угодно.

 11. Назавтра ж поділив Саул людейна три части, і вламались вони в час ранньої сторожі в табір, та побивали Аммоніїв, аж день огрівся. Що ж із них зісталось, те розсипалось так, що й двох їх не було вкупі.

 12. І промовив люд до Самуїла: Хтосе питав: Чи Саулові ж та царювати над нами? Давай їх сюди, ми повбиваємо їх!

 13. Саул же відказав: У сей день неможна нікого вбивати, бо сьогодні Господь подав поміч Ізраїлеві.

 14. І сказав Самуїл народові: Ходімо в Галгал, та поновімо там царство.

 15. І двинув увесь люд у Галгал, іпоставив там Саула перед Господом царем. І принесли там мирні жертви