Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/283

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

271

Перва книга Самуїлова 12.


ПЕРВА КНИГА САМУЇЛОВА 11. 12.

перед Господом. І веселились там, Саул і всі Ізрайлитяне велико.

Голова 12.

І промовив Самуїл до всього Ізраїля: Оце уволив я вашу волю в усьому, що ви приносили перед мене, і поставив царя над вами.

 2. От царь від сього часу ходити меперед вами, я ж уже зробився старим та сивим, а сини мої між вам. Я з молодих літ моїх та й по сей день перед вашими очима чинив діло мов.

 3. Ось я: виступайте проти мене перед Господом і помазанником його, наколи в кого взяв я вола чи осла, або кого тіснив, кого насилував, від кого ввяв підкуп і закрив в його справі очі мої; виступайте проти мене; так я все те вам повертаю.

 4. 1 відказали вони: Ти не з’обиджавнас і не тіснив нас і нїчого нї в кого не загарбав.

 5. І сказав їм: Господь сьвідком навас і помаванник його сьвідком в сей день, що ви не знайшли проти мене нїчого, І промовили: Сьвідок!

 6. Рече тодї Самуїл до люду: Сьвідок Господь, що поставив Мойсея та Арона і вивів батьків ваших із Египту.

 7. Тепер же приступіте: буду судитись з вами перед Господом про всї добродійства Господні, що він оказав вам і батькам вашим.

 8. Як прийшов Яков у Египет, абатьки ваші кликнули до Господа, то послав Господь Мойсея та Арона, і вивів ваших батьків із Египту, і обмислив вас осадою в цій земл і.

 9. Вони ж забули Господа, Бога свого, і він оддав їх на поталу Сисарі, гетьманові Азорському, і на поталу Филистіям та цареві Моабійському, що воювали з ними.

 10. Та коли вони заголосили до Господа і промовляли: провинили ми, покинули Господа та й служили Баалам да Астаротам, тепер же визволь нас із потали в ворогів наших, так служити мем тобі,

 11. То Господь послав Еробаала йБарака, Ефтая й Самуїла та й визволив вас І8 потали в ваших ворогів навкруги, і жили ви в безпеці.

 12. Як же побачили, що Наае, царьАммонїйський, двинув проти вас, тоді сказали ви мені: Нї! нехай царь панує над нами, тим часом як царем вашим Господь, Бог ваш.

 13. Оце ж вам царь, що його вибрали і домагались; оце ж Господь поставив царя над вами.

 14. Коли будете боятись Господа,служити йому, слухати гласа його, і не будете противитись повелінням його, та коли ви самі й царь, що вами править, ходити мете слідом ва Господом, Богом вашим, то рука Господня не здійметься на вас;

 15. Коли ж ви голосу Господньогоне будете слухати і проти повелінь його впирати метесь, так рука Господня буде проти вас, як бувала проти батьків ваших.

 16. А й тепер станьте та подивітьсяна велике діло, яке вчинить Господь перед очима вашими:

 17. Ось тепер пшеничні жнива, тая помолюсь до Господа, і пошле він громи та ливень, і ви взнаєте і побачите, який се великий гріх ви вчинили перед очима Господа, вимагаючи собі царя.

 18. І озвався Самуїл до Господа, іпослав Бог того дня громи та зливу, і злякавсь вельми народ перед Господом і перед Самуїлом.

 19. І благав тоді люд Самуїла: Помолись за рабів твоїх перед Господом, Богом твоїм, щоб нам не померти, що ми до всїх наших провин додали ще й той гріх, що просили собі царя.

 20. І відказав Самуїл народові: Небійтесь, хоч і вдіяли ви сю кривду; тільки не відступайте від Господа, а служіте Господеві всім серцем вашим,

 21. І не ходіте за пустими богами,що з них нї користі, нї вибави, бо вони нїчо.

 22. Господь не відопхне народа своговже задля великого імени свого, коли вподобав зробити вас народом своїм.

 23. Та й від мене далека думка грішити перед Господом тим, що немолпвся б за вас, і я вказувати му вам добру й просту путь.

 24. Тільки бійтесь Господа і служіте йому щиро від усього серця, самим