Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/284

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

272

Перва книга Самуїлова 12. 13. 14.


272 ПЕРВА КНИГА САМУІЛОВА 12.13.14.

бо вам розумно, які великі діла він удіяв на вас.

 25. Коли ж ви зледащієте, так вивкупі з вашим царем погибнете.

Голова 13.

Рік минув, як почав Саул царювати, і вже другий рік царював він над Ізраїлем, як вибрав собі Саул три тисячі з Іврайлитян;

 2. Дві тисячі було при Саулові вМихмасї і на Бетель-горах, тисяча ж при Йонатанї в Гиві Беняминовій, а останок (військового люду) ровпустив він по домівках їх.

 3. І розбив Йонатан сторожу Филистійську, що стояла в Гиві. І перечули про се Филистії. Саул же тим часом протрубив трубою по всїй землї навкруги, проголошуючи: Нехай почують Евреї!

 4. "Коли ввесь Ізраїль почув, що Саул розбив сторожу Филистійську, і що через севзлились Филистії на Ізраїля, то зібрався народ коло Саула в Галгалї.

 5. Та й Филистії зібрались на війну8Ізраїлем; трийцять тисяч колесниць і шість тисяч комонника, а пішого люду стільки як песку на морському березі, і двинули та й отаборились під Михмасом, на всхід від Бет-Авена.

 6. Як же побачили Ізраїлські мужі,що попали в тїсноту, то і поховались по печерах, скелянних щілинах, по нетрях, в баштах і колодязях;

 7. 1 втікали Евреї через Йорданськіброди в землю Гадову й Галаад; Саул же був іще в Галгалї, а ввесь люд, що був 8 ним, находився в страху.

 8. 1 ждав він сїм день, до речинця,що призначив Самуїл, та Самуїл не приходив у Галгал. Як же люде від його розбігались,

 9. Сказав Саул: Принесіть сюди щона жертву всепалення та на жертву мирну. І принесено жертву.

 10. Ледві ж скінчив він жертвоприношеннє, аж се зявився Самуїл. Саул пійшов йому назустріч, щоб його привітати.

 11. Но Самуїл питає: Що ти вробив?І відказав Саул: Бачу, що люде від мене розбігаються, тебе ж призначеного часу немає, а Филистії зібрались у Михмасї,

 12. От і думаю: Оце ж Филистії двинуть проти мене в Галгал перш ніж я упросив Господа, та й постановив принести жертву.

 13. 1 рече Самуїл Саулові: Безрозумно вчинив ти, що не сповнив повелїння Господа, Бога твого, бо Господь тепер був би до віку утвердив царюванне твоє над Ізраїлем;

 14. Тепер же царюваннє твоє не устоїться. Господь знайде мужа по серці свойму і поставить його князем над людом своїм, бо ти песповнив того, що було приказано тобі Господом.

 15. 1 встав Самуїл і пійшов з Галгала в Гиву Беняминову, останок же військового люду двинув 8а Саулом проти ворожого війська. І перегледїв Саул військовий люд, що був при йому до шістьох сот чоловіка.

 16. Саул.і син його Йонатан пробували в Гиві Беняминовій з тими людьми, що були при них, тим часом як Филистії отаборились у Михмасї.

 17. І вийшли із Филиетійського табору три відділи пустошити 8ЄМЛЮ: один чамбул пустився на Офру в землю Саул,

 18. Другий чамбул ударивсь на БетОрон; третий кинувсь дорогою до границі* долини Зебоїм, у степу.

 19. Нїодного ж коваля не внайтибуло у всій землї Ізраїльскій, Филистії бо боялись, щоб Евреї не вробили собі меча або списа;

 20. І мусів кожен із усього Ізраїляйти до Филистіїв, коли хотїв поточити свого леміша в плузї, свого заступа, свою сокиру, і свої рискалі,

 21. Як часом зробиться щербина увістрю леміша, заступа, сокири або рискаля.

 22. Тим і не було нї в кого в деньбою у всього народу, що мали при собі Саул та Йонатан, нї меча, нї списа; були тільки у Саула та в сина його Йонатана.

 23. І двинула передня сторожа Филистійська, щоб перейти у Михмасу.

Голова 14.

Сталося ж одного дня, Йонатан, сіш Саулів, не переказавши свойму батькові, звелїв хлопцеві, що носив йому зброю: Ходїмо, перейдемо до Фи