Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/284

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

272

Перва книга Самуїлова 12. 13. 14.


272 ПЕРВА КНИГА САМУІЛОВА 12.13.14.

бо вам розумно, які великі діла він удіяв на вас.

 25. Коли ж ви зледащієте, так вивкупі з вашим царем погибнете.

Голова 13.

Рік минув, як почав Саул царювати, і вже другий рік царював він над Ізраїлем, як вибрав собі Саул три тисячі з Іврайлитян;

 2. Дві тисячі було при Саулові вМихмасї і на Бетель-горах, тисяча ж при Йонатанї в Гиві Беняминовій, а останок (військового люду) ровпустив він по домівках їх.

 3. І розбив Йонатан сторожу Филистійську, що стояла в Гиві. І перечули про се Филистії. Саул же тим часом протрубив трубою по всїй землї навкруги, проголошуючи: Нехай почують Евреї!

 4. "Коли ввесь Ізраїль почув, що Саул розбив сторожу Филистійську, і що через севзлились Филистії на Ізраїля, то зібрався народ коло Саула в Галгалї.

 5. Та й Филистії зібрались на війну8Ізраїлем; трийцять тисяч колесниць і шість тисяч комонника, а пішого люду стільки як песку на морському березі, і двинули та й отаборились під Михмасом, на всхід від Бет-Авена.

 6. Як же побачили Ізраїлські мужі,що попали в тїсноту, то і поховались по печерах, скелянних щілинах, по нетрях, в баштах і колодязях;

 7. 1 втікали Евреї через Йорданськіброди в землю Гадову й Галаад; Саул же був іще в Галгалї, а ввесь люд, що був 8 ним, находився в страху.

 8. 1 ждав він сїм день, до речинця,що призначив Самуїл, та Самуїл не приходив у Галгал. Як же люде від його розбігались,

 9. Сказав Саул: Принесіть сюди щона жертву всепалення та на жертву мирну. І принесено жертву.

 10. Ледві ж скінчив він жертвоприношеннє, аж се зявився Самуїл. Саул пійшов йому назустріч, щоб його привітати.

 11. Но Самуїл питає: Що ти вробив?І відказав Саул: Бачу, що люде від мене розбігаються, тебе ж призначеного часу немає, а Филистії зібрались у Михмасї,

 12. От і думаю: Оце ж Филистії двинуть проти мене в Галгал перш ніж я упросив Господа, та й постановив принести жертву.

 13. 1 рече Самуїл Саулові: Безрозумно вчинив ти, що не сповнив повелїння Господа, Бога твого, бо Господь тепер був би до віку утвердив царюванне твоє над Ізраїлем;

 14. Тепер же царюваннє твоє не устоїться. Господь знайде мужа по серці свойму і поставить його князем над людом своїм, бо ти песповнив того, що було приказано тобі Господом.

 15. 1 встав Самуїл і пійшов з Галгала в Гиву Беняминову, останок же військового люду двинув 8а Саулом проти ворожого війська. І перегледїв Саул військовий люд, що був при йому до шістьох сот чоловіка.

 16. Саул.і син його Йонатан пробували в Гиві Беняминовій з тими людьми, що були при них, тим часом як Филистії отаборились у Михмасї.

 17. І вийшли із Филиетійського табору три відділи пустошити 8ЄМЛЮ: один чамбул пустився на Офру в землю Саул,

 18. Другий чамбул ударивсь на БетОрон; третий кинувсь дорогою до границі* долини Зебоїм, у степу.

 19. Нїодного ж коваля не внайтибуло у всій землї Ізраїльскій, Филистії бо боялись, щоб Евреї не вробили собі меча або списа;

 20. І мусів кожен із усього Ізраїляйти до Филистіїв, коли хотїв поточити свого леміша в плузї, свого заступа, свою сокиру, і свої рискалі,

 21. Як часом зробиться щербина увістрю леміша, заступа, сокири або рискаля.

 22. Тим і не було нї в кого в деньбою у всього народу, що мали при собі Саул та Йонатан, нї меча, нї списа; були тільки у Саула та в сина його Йонатана.

 23. І двинула передня сторожа Филистійська, щоб перейти у Михмасу.

Голова 14.

Сталося ж одного дня, Йонатан, сіш Саулів, не переказавши свойму батькові, звелїв хлопцеві, що носив йому зброю: Ходїмо, перейдемо до Фи