Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/310

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

298

Друга книга Самуїлова 5. 6.


298 ДРУГА КНИГА САМУЇЛОВА 5. 6.

вили: Ось ми тїло твоб й костї твої;

 2. Уже давно, як ще царював Саул,ти був тим, що водив Ізраїля в поле й приводив додому; до того ж і Господь глаголав до тебе: Ти пасти меш мій нарід Ізраїля і князювати меш над Ізраїлем.

 3. І поприходили всї голови Ізрайлеві до царя в Геброн, і вчинив царь Давид у Гебронї перед лицем Господнім умову з ними, і помазали вони Давида царем над Ізраїлем.

 4. Трийцять год віку було Давидові,як він почав царювати, а царював він сорок лїт. б. У Гебронї царював над Юдою сїм год і шість місяців, а в Ерусалимі царював трийцять і три годи над усїм Ізраїлем і Юдою.

 6. І двинув царь із людьми своїмипід Ерусалим проти Евузіїв, що жили в тій стороні. Та вони сказали Давидові: Не ввійдеш ти сюди, нї; слїпі й криві проженуть тебе, а се значило: не вламлеться сюди Давид!

 7. Давид же зайняв приступом замокСион, — се Давидове місто.

 8. І рече того дня Давид: Хто побивати ме Евузіїв, що ненавидять душу Давидову, нехай вбивав списом і слїпих та кульгавих. З сього й пійшла приповідка: „Слїпий і кривий не ввійде в палату. “

 9. І осївся Давид на замку та й назвав його городом Давидовим. І утвердив його Давид навкруги, почавши від долини Милло, і з середини.

 10. І вбивавсь Давид у потугу всебільш та більш, і Господь, Бог Саваот*, був з ним.

 11. 1 прислав Гирам, царь Тирський,посли до Давида, з кедриною, а до того й теслїв і мулярів, і они збудували Давидові палати.

 12. І врозумів Давид, що Господь потвердив його царем над Ізраїлем, та що він царство його підняв у гору задля народу свого Ізраїля.

 13. 1 взяв Давид собі ще більш наложниць і жен, як пересиливсь із Геброну, й народилось йому ще більше синів і дочок.

 14. Ось імена тих, що народились* Сид небесних, воїньства ангельского. йому в Ерусалимі: Самус, Собаб, Натан і Соломон;

 15. Ебсар, Елисуа, Няфєк, Яфія,

 16. Елисама, Еліада й ЕлиФалет.

 17. Як довідалися ж Филистії пропомазаннє Давида царем над Ізраїлем, двинули всї Филистії, щоб одолїти Давида. Та сповіщено про се Давида, й він перейшов у твердиню.

 18. Як прийшли ж Филистії й розложились по РеФаїм-долинї,

 19. Поспитав Давид Господа: Чи виступати мені проти Филистіїв? Ч» подаси їх мені на поталу? І відказав Давидові Господь: Ійди, я бо подам Филистіїв у руки тобі.

 20. І двинув Давид під Баал-Перазим, а побивши їх там, сказав: Господь порозносив моїх ворогів передо мною, як розтікався вода! Тим і прозвано те місце Баал-Перазим (Долина розносу).

 21. І полишали вони там свої боги,а Давид і люде його повбирали їх (і попалили).

 22. І знов прийшли Филистії та йрозсипались по РеФаїм-поділлю.

 23. Як же поспитав Давид Господа,чи виходити йому проти Филистіїв і чи віддасть їх йому в руки, відкавав він: Не йди назустріч їм, а вайди їх ззаду, й нападеш їх від сторони грушевих дерев.

 24. І як почуєш такий шелест, начехто йде по вершках дерев, тоді нападай, бо то Господь вирушив поперед тебе, щоб побити військо Филистійське.

 25. І вчинив Давид, як повелїв йомуГосподь, та й побивав Филистіїв від Габаа аж до Газеру.

Голова 6.

І зібрав ізнов Давид усїх вибранцїв в Ізраїлі, трийцять тисяч.

 2. І пустивсь Давид і всі люде, щомав при собі 8 мужів Юдиних, щоб перенести Божу скриню, що при ній ввивано імя Господа Саваота седячого на херувимах,

 3. 1 поставили Божу скриню на нову колесницю і вивевли її 8 Амина дабового дому, що стояв на горі, а провожали колесницю сини Аминадабові, Оза й Ахіо.