298
Друга книга Самуїлова 5. 6.
вили: Ось ми тїло твоб й костї твої;
2. Уже давно, як ще царював Саул,ти був тим, що водив Ізраїля в поле й приводив додому; до того ж і Господь глаголав до тебе: Ти пасти меш мій нарід Ізраїля і князювати меш над Ізраїлем.
3. І поприходили всї голови Ізрайлеві до царя в Геброн, і вчинив царь Давид у Гебронї перед лицем Господнім умову з ними, і помазали вони Давида царем над Ізраїлем.
4. Трийцять год віку було Давидові,як він почав царювати, а царював він сорок лїт. б. У Гебронї царював над Юдою сїм год і шість місяців, а в Ерусалимі царював трийцять і три годи над усїм Ізраїлем і Юдою.
6. І двинув царь із людьми своїмипід Ерусалим проти Евузіїв, що жили в тій стороні. Та вони сказали Давидові: Не ввійдеш ти сюди, нї; слїпі й криві проженуть тебе, а се значило: не вламлеться сюди Давид!
7. Давид же зайняв приступом замокСион, — се Давидове місто.
8. І рече того дня Давид: Хто побивати ме Евузіїв, що ненавидять душу Давидову, нехай вбивав списом і слїпих та кульгавих. З сього й пійшла приповідка: „Слїпий і кривий не ввійде в палату. “
9. І осївся Давид на замку та й назвав його городом Давидовим. І утвердив його Давид навкруги, почавши від долини Милло, і з середини.
10. І вбивавсь Давид у потугу всебільш та більш, і Господь, Бог Саваот*, був з ним.
11. 1 прислав Гирам, царь Тирський,посли до Давида, з кедриною, а до того й теслїв і мулярів, і они збудували Давидові палати.
12. І врозумів Давид, що Господь потвердив його царем над Ізраїлем, та що він царство його підняв у гору задля народу свого Ізраїля.
13. 1 взяв Давид собі ще більш наложниць і жен, як пересиливсь із Геброну, й народилось йому ще більше синів і дочок.
14. Ось імена тих, що народились* Сид небесних, воїньства ангельского. йому в Ерусалимі: Самус, Собаб, Натан і Соломон;
15. Ебсар, Елисуа, Няфєк, Яфія,
16. Елисама, Еліада й ЕлиФалет.
17. Як довідалися ж Филистії пропомазаннє Давида царем над Ізраїлем, двинули всї Филистії, щоб одолїти Давида. Та сповіщено про се Давида, й він перейшов у твердиню.
18. Як прийшли ж Филистії й розложились по РеФаїм-долинї,
19. Поспитав Давид Господа: Чи виступати мені проти Филистіїв? Ч» подаси їх мені на поталу? І відказав Давидові Господь: Ійди, я бо подам Филистіїв у руки тобі.
20. І двинув Давид під Баал-Перазим, а побивши їх там, сказав: Господь порозносив моїх ворогів передо мною, як розтікався вода! Тим і прозвано те місце Баал-Перазим (Долина розносу).
21. І полишали вони там свої боги,а Давид і люде його повбирали їх (і попалили).
22. І знов прийшли Филистії та йрозсипались по РеФаїм-поділлю.
23. Як же поспитав Давид Господа,чи виходити йому проти Филистіїв і чи віддасть їх йому в руки, відкавав він: Не йди назустріч їм, а вайди їх ззаду, й нападеш їх від сторони грушевих дерев.
24. І як почуєш такий шелест, начехто йде по вершках дерев, тоді нападай, бо то Господь вирушив поперед тебе, щоб побити військо Филистійське.
25. І вчинив Давид, як повелїв йомуГосподь, та й побивав Филистіїв від Габаа аж до Газеру.
І зібрав ізнов Давид усїх вибранцїв в Ізраїлі, трийцять тисяч.
2. І пустивсь Давид і всі люде, щомав при собі 8 мужів Юдиних, щоб перенести Божу скриню, що при ній ввивано імя Господа Саваота седячого на херувимах,
3. 1 поставили Божу скриню на нову колесницю і вивевли її 8 Амина дабового дому, що стояв на горі, а провожали колесницю сини Аминадабові, Оза й Ахіо.
